Шлюбний договір

Коли потрібен шлюбний договір?

Шлюбний договір оформлюється тоді, коли наречені або подружжя хочуть не покладатися лише на загальний режим спільної сумісної власності, а письмово визначити власні правила щодо майна. Такий документ доречний, якщо один із подружжя має квартиру, будинок, бізнес, корпоративні права, значні заощадження або кредитні зобов’язання ще до шлюбу.

Договір також використовують, коли подружжя планує купувати нерухомість, вкладати кошти в ремонт житла одного з них, розподіляти сімейні витрати або визначити порядок користування автомобілем, квартирою, побутовою технікою. У шлюбному договорі можна передбачити, яке майно буде особистою приватною власністю кожного, яке вважатиметься спільним, хто сплачує кредити, комунальні платежі, оренду чи інші регулярні витрати.

Важливо розуміти: шлюбний договір регулює саме майнові питання. Він не може встановлювати особисті обов’язки на кшталт ведення побуту, спілкування з родичами, народження дітей або обмеження свободи одного з подружжя.

Сторони шлюбного договору

Сторонами шлюбного договору можуть бути особи, які подали заяву про державну реєстрацію шлюбу, або чоловік і дружина, шлюб яких уже зареєстрований. Якщо договір підписують наречені, він набирає чинності не в день підписання, а з моменту реєстрації шлюбу. Якщо документ укладає подружжя, він діє з моменту нотаріального посвідчення або з іншої дати, прямо визначеної в тексті.

Кожна сторона повинна мати повну цивільну дієздатність і розуміти зміст умов, які підписує. Якщо одна зі сторін є неповнолітньою, нотаріус може вимагати додаткові документи щодо права на шлюб та згоди законних представників у випадках, передбачених законодавством.

Підписання через представника за довіреністю для такого виду договору зазвичай не застосовується, оскільки нотаріус має встановити особу сторін, їхню волю та усвідомлення наслідків договору.

Хто має право подати

Підготувати і подати шлюбний договір для нотаріального посвідчення мають право самі наречені або подружжя. На практиці сторони можуть спочатку узгодити текст між собою, використати бланк або шаблон як основу, а потім звернутися до державного чи приватного нотаріуса для перевірки та посвідчення.

Кожен із подружжя має право пропонувати власні умови, уточнювати формулювання, вимагати виключення положень, які ставлять його у надмірно невигідне становище. Нотаріус не повинен посвідчувати договір, якщо його зміст суперечить сімейному законодавству, порушує права дітей або фактично позбавляє одного з подружжя базових майнових прав.

Куди подається шлюбний договір

Шлюбний договір не подається до суду, ЦНАП чи органу державної реєстрації актів цивільного стану як звичайна заява. Для набуття чинності він подається нотаріусу, який перевіряє особи сторін, їхні документи, правоздатність, сімейний статус і зміст домовленостей.

Сторони можуть звернутися до приватного або державного нотаріуса за місцем проживання, місцем розташування майна чи в іншому зручному населеному пункті. Якщо шлюб ще не зареєстровано, нотаріусу подається підтвердження подання заяви про реєстрацію шлюбу. Якщо договір укладає подружжя, подається свідоцтво про шлюб або витяг з відповідного реєстру.

Після посвідчення нотаріус видає сторонам примірники договору. Надалі документ може використовуватися під час оформлення майна, вирішення спорів, поділу активів або підтвердження домовленостей між подружжям.

Істотні умови шлюбного договору

Істотними для шлюбного договору є умови, які визначають майнові права та обов’язки сторін. У тексті бажано чітко описати, яке майно вже належить кожному з подружжя, яке майно планується придбати, яким буде режим доходів, банківських рахунків, нерухомості, автомобілів, бізнесу та боргових зобов’язань.

До договору можна включити порядок участі в сімейних витратах, утримання одного з подружжя, користування житлом, компенсацію витрат на ремонт, правила щодо майна, придбаного за особисті кошти одного з подружжя. Також сторони можуть визначити, що певне майно, набуте під час шлюбу, не буде спільним, а належатиме тому, на кого воно оформлене або хто оплатив його придбання.

Не можна включати умови, які регулюють особисті немайнові відносини, обмежують право на звернення до суду, погіршують становище дітей або повністю позбавляють одного з подружжя права на майно без справедливого балансу інтересів.

Які документи додаються

Перелік документів залежить від того, хто укладає договір: наречені чи вже зареєстроване подружжя. Нотаріус може попросити додаткові підтвердження щодо майна, якщо сторони включають до договору конкретні квартири, будинки, автомобілі, корпоративні права або кредитні зобов’язання.

• паспорти або інші документи, що посвідчують особу кожної сторони;
• реєстраційні номери облікових карток платників податків;
• свідоцтво про шлюб або витяг з реєстру, якщо договір укладає подружжя;
• підтвердження подання заяви про реєстрацію шлюбу, якщо договір укладають наречені;
• правовстановлюючі документи на нерухомість, якщо вона згадується в договорі;
• технічні паспорти, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів або інші документи на майно;
• кредитні договори, договори іпотеки, позики або інші документи щодо боргів;
• документи про корпоративні права, частки в бізнесі чи інші активи, якщо вони є предметом домовленостей.

Структура та обов’язкові реквізити

Зразок шлюбного договору має бути побудований так, щоб нотаріус і сторони однозначно розуміли предмет домовленостей. Документ складається у письмовій формі, містить повні дані сторін і чіткий опис майнових правил. Нечіткі формулювання на кшталт “усе майно залишається кожному” краще замінювати конкретними умовами щодо видів майна, джерел коштів та порядку користування.

• назва документа: Шлюбний договір;
• дата і місце укладення;
• повні дані сторін: ПІБ, дата народження, паспортні дані, податковий номер, адреса;
• відомості про шлюб або подання заяви про його реєстрацію;
• предмет договору та перелік майнових питань, які сторони врегульовують;
• режим особистого і спільного майна;
• порядок користування житлом, транспортом, рахунками або іншим майном;
• правила участі у витратах, кредитах, утриманні;
• строк дії договору, порядок зміни і припинення;
• підписи сторін та нотаріальне посвідчення.

Як правильно заповнити

Починайте заповнення з точних персональних даних сторін. Дані в договорі мають збігатися з паспортом, податковим номером і документами про шлюб. Якщо використовується готовий шлюбний договір зразок, не варто залишати універсальні формулювання без адаптації до вашої ситуації.

У майнових умовах бажано відокремити майно, яке вже належить кожному, від майна, яке може бути набуте в майбутньому. Наприклад, окремо прописують квартиру, куплену до шлюбу, автомобіль, придбаний під час шлюбу за особисті кошти, банківські вклади, доходи від підприємницької діяльності, частки в бізнесі.

Якщо йдеться про житло, потрібно визначити, хто має право проживати, чи зберігається це право після розірвання шлюбу, хто оплачує комунальні послуги та ремонт. Якщо є кредити, зазначають, хто відповідає за їх погашення і чи має другий із подружжя право вимагати компенсацію.

Перед підписанням уважно перевірте, чи не містить договір умов про дітей, особисту поведінку або повну відмову від майнових прав. Такі положення можуть стати підставою для спору або відмови в нотаріальному посвідченні.

Нотаріальне посвідчення

Шлюбний договір підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню. Без нотаріуса підписаний між сторонами бланк не створює повноцінних правових наслідків як шлюбний договір. Нотаріус перевіряє документи, з’ясовує дійсну волю сторін, пояснює правові наслідки та посвідчує підписи.

Під час посвідчення сторони мають бути присутні особисто. Нотаріус може запропонувати уточнити текст, вилучити умови, які суперечать законодавству, або вимагати документи на майно, що прямо згадується в договорі. Розмір нотаріальних витрат залежить від виду нотаріальної дії та чинних правил оплати.

Типові помилки

Найчастіше проблеми виникають не через сам факт укладення договору, а через нечіткий або надмірно жорсткий текст. Якщо умови сформульовані так, що їх неможливо виконати або вони суттєво порушують баланс інтересів, у майбутньому можуть виникнути спори.

• у договорі не вказано повні дані сторін або є помилки в паспортних реквізитах;
• сторони використовують шаблон без опису конкретного майна;
• договір містить умови про особисті стосунки, побут чи виховання дітей;
• один із подружжя фактично позбавляється будь-яких майнових прав;
• не визначено порядок погашення кредитів і сімейних витрат;
• у тексті немає умов про строк дії, зміну або припинення договору;
• документ підписано без нотаріального посвідчення;
• майно описано загальними словами без адреси, реєстраційних даних або інших ознак.

Строки розгляду

Шлюбний договір не проходить адміністративний розгляд, як заява до державного органу. Строк залежить від готовності тексту, наявності документів і графіка нотаріуса. Якщо сторони мають узгоджений проект договору та повний пакет документів, посвідчення може бути здійснене під час нотаріального прийому.

Якщо в договорі згадується складне майно, бізнес, іпотека, кілька об’єктів нерухомості або кредити, нотаріусу може знадобитися час для перевірки документів і коригування формулювань. Для наречених важливо врахувати, що договір, укладений до шлюбу, почне діяти лише після державної реєстрації шлюбу.

Часті питання

Чи можна укласти шлюбний договір до весілля?

Так, шлюбний договір можуть укласти особи, які подали заяву про реєстрацію шлюбу. У такому разі документ посвідчується нотаріусом до весілля, але набирає чинності з дня державної реєстрації шлюбу.

Чи можна укласти шлюбний договір після кількох років шлюбу?

Так, подружжя може укласти договір у будь-який час після реєстрації шлюбу. Він діятиме з моменту нотаріального посвідчення або з іншої дати, визначеної сторонами в самому договорі.

Чи можна скачати зразок і підписати його без нотаріуса?

Зразок можна використати для підготовки тексту, але для чинності шлюбного договору потрібне нотаріальне посвідчення. Підписаний удома бланк без нотаріуса не замінює належно оформлений шлюбний договір.

Що не можна прописувати у шлюбному договорі?

Не можна регулювати особисті немайнові відносини, примушувати до певної поведінки в побуті, обмежувати право на звернення до суду, визначати порядок виховання дітей або погіршувати їхнє становище.

Чи можна визначити, що квартира буде власністю лише одного з подружжя?

Так, у договорі можна визначити режим окремого майна, зокрема щодо квартири. Але об’єкт потрібно описати конкретно, а умови не повинні ставити другого з подружжя у явно несправедливе становище.

Чи захищає шлюбний договір від боргів чоловіка або дружини?

Договір може визначити, хто відповідає за певні кредити, позики чи інші зобов’язання між подружжям. Водночас відносини з банком або кредитором залежать від умов кредитного договору та законодавства.

Чи можна змінити шлюбний договір?

Так, сторони можуть змінити договір за взаємною згодою. Зміни також оформлюються письмово і посвідчуються нотаріально. Одностороння зміна умов без згоди другого з подружжя не допускається, крім випадків вирішення спору судом.

Чи діє шлюбний договір після розлучення?

Окремі умови можуть діяти і після розірвання шлюбу, якщо вони стосуються поділу майна, користування житлом, утримання або виконання майнових зобов’язань. Це бажано прямо зазначити в тексті договору.