Щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності ( 3976 ) (Относительно несовместимости депутатского мандата с другими видами деятельности)

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ
РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА

Л И С Т

31.05.2006 N 3976


Державний комітет України з питань регуляторної політики та
підприємництва в межах компетенції розглянув лист та повідомляє
наступне.

Основним Законом в Україні є Конституція України
( 254к/96-ВР ).

Відповідно до статті 78 Конституції України ( 254к/96-ВР )
народні депутати України не можуть мати іншого представницького
мандата, бути на державній службі, обіймати інші оплачувані
посади, займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю
(крім викладацької, наукової та творчої діяльності), входити до
складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або
організації, що має на меті одержання прибутку.

Вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими
видами діяльності встановлюються законом.

Закон, який визначає статус (права, обов'язки і
відповідальність) народного депутата України у Верховній Раді
України та за її межами та який встановлює правові і соціальні
гарантії здійснення народним депутатом України своїх депутатських
повноважень, є Закон України "Про статус народного депутата
України" ( 2790-12 ).

Так, стаття 3 цього Закону ( 2790-12 ) визначає несумісність
депутатського мандата з іншими видами діяльності:
Народний депутат не має права:
1) бути членом Кабінету Міністрів України, керівником
центрального органу виконавчої влади;
2) мати інший представницький мандат чи одночасно бути на
державній службі;
3) обіймати посаду міського, сільського, селищного голови;
4) займатися будь-якою, крім депутатської, оплачуваною
роботою, за винятком викладацької, наукової та творчої діяльності,
а також медичної практики у вільний від виконання обов'язків
народного депутата час;
5) залучатись як експерт органами досудового слідства,
прокуратури, суду, а також займатися адвокатською діяльністю;
6) входити до складу керівництва, правління чи ради
підприємства, установи, організації, що має на меті одержання
прибутку.
Народний депутат зобов'язаний додержуватись інших вимог та
обмежень, які встановлюються законом.

Слід звернути увагу на те, що в пункті "в" частини 1 статті 2
Закону України "Про боротьбу з корупцією" ( 356/95-ВР ) зазначено,
що народні депутати України відносяться до суб'єктів корупційних
діянь, які несуть відповідальність за корупційні діяння та інші
правопорушення, пов'язані з корупцією.

Так, в пунктах "б" і "в" частини 1 статті 5 цього Закону
( 356/95-ВР ) визначено, що народний депутат України не має права:
- займатися підприємницькою діяльністю безпосередньо чи через
посередників або підставних осіб, бути повіреним третіх осіб у
справах державного органу, в якому він працює, а також виконувати
роботу на умовах сумісництва (крім наукової, викладацької, творчої
діяльності, а також медичної практики);
- входити самостійно (крім випадків, коли державний
службовець здійснює функції з управлінням акціями (частками,
паями), що належать державі, та представляє інтереси держави в
раді товариства (спостережній раді) або ревізійної комісії
господарського товариства), через представника або підставних осіб
до складу правління чи інших виконавчих органів підприємств,
кредитно-фінансових установ, господарських товариств тощо,
організацій, спілок, об'єднань, кооперативів, що здійснюють
підприємницьку діяльність.

Окремо слід зазначити, що спеціальний закон, який визначає
поняття і види господарських товариств, правила їх створення,
діяльності, а також права і обов'язки їх учасників та засновників
є Закон України "Про господарські товариства" ( 1576-12 ).

В статті 3 цього Закону ( 1576-12 ) зазначено, що
засновниками та учасниками товариства можуть бути підприємства,
установи, організації, а також громадяни.

Згідно із статтею 23 цього ж Закону ( 1576-12 ) управління
товариством здійснюють його органи, склад і порядок обрання
(призначення) яких здійснюється відповідно до виду товариства.

Посадовими особами органів управління товариства визнаються
голова та члени виконавчого органу, голова ревізійної комісії, а у
товариствах, де створена рада товариства (спостережна рада), -
голова та члени ради товариства (спостережної ради).

Посадовими особами органів управління товариства не можуть
бути народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України,
керівники центральних та інших органів виконавчої влади,
військовослужбовці, депутати місцевих рад, які працюють у цих
радах на постійній основі, посадові особи органів прокуратури,
суду, державної безпеки, внутрішніх справ, державного нотаріату, а
також посадові особи органів державної влади та місцевого
самоврядування, крім випадків, коли державні службовці здійснюють
функції з управління акціями (частками, паями), що належать
державі, та представляють інтереси держави в раді товариства
(спостережній раді) або ревізійній комісії товариства. Особи, яким
суд заборонив займатися певною діяльністю, не можуть бути
посадовими особами тих товариств, які здійснюють цей вид
діяльності. Особи, які мають непогашену судимість за крадіжки,
хабарництво та інші корисливі злочини, не можуть обіймати у
товариствах керівні посади і посади, пов'язані з матеріальною
відповідальністю.

Отже, в зв'язку з вищевикладеним вважаємо, що народні
депутати України можуть бути засновниками підприємств, установ,
організацій, при цьому, вони не мають права входити до складу
керівництва, правління чи ради цих підприємств, установ,
організацій.

Перший заступник Голови К.Ващенко