Закон України «Про повну загальну середню освіту»

Коротко про закон

Закон України про повну загальну середню освіту визначає, як організовується шкільна освіта в Україні: від зарахування дитини до закладу освіти до завершення початкової, базової середньої та профільної середньої освіти. Він встановлює права й обов'язки учнів, батьків, педагогічних працівників, керівників шкіл, засновників та органів управління освітою.

Закон пов'язаний із реформою Нової української школи, автономією закладів освіти, інклюзивним навчанням, безпечним освітнім середовищем і прозорими правилами управління школою. Для практики він важливий тим, що пояснює, хто відповідає за якість освіти, як формуються освітні програми, як проводиться оцінювання та які гарантії має дитина під час навчання.

Що регулює закон

Закон регулює відносини у сфері повної загальної середньої освіти, тобто освіти, яку особа здобуває після дошкільного рівня і яка охоплює початкову, базову середню та профільну середню освіту. Він визначає структуру навчання, можливі форми здобуття освіти, вимоги до освітніх програм, організацію освітнього процесу, навчальний рік, оцінювання результатів навчання та документи про освіту.

Окремий блок норм стосується прав учнів: доступності освіти, поваги до гідності, захисту від дискримінації, булінгу та інших форм насильства, права на індивідуальну освітню траєкторію, інклюзивне навчання і безпечні умови перебування у школі. Для батьків закон визначає можливість обирати заклад освіти, брати участь у навчанні дитини, взаємодіяти зі школою та виконувати обов'язки щодо здобуття дитиною освіти.

Закон також встановлює правила для педагогічних працівників: академічну свободу, педагогічну автономію, вимоги до професійного розвитку, підвищення кваліфікації, атестації, сертифікації та дотримання академічної доброчесності. Для закладів освіти він визначає управлінську структуру, роль директора, педагогічної ради, засновника, піклувальної ради та інших учасників шкільного самоврядування.

Для кого закон є важливим

Насамперед закон стосується учнів та їхніх батьків або інших законних представників. Саме з нього випливають базові гарантії щодо зарахування до школи, вибору форми навчання, оцінювання, переведення, здобуття освіти дітьми з особливими освітніми потребами, а також захисту прав дитини в освітньому середовищі.

Для вчителів, асистентів учителів, вихователів, практичних психологів, соціальних педагогів та інших працівників закладів загальної середньої освіти закон є основою професійного статусу. Він визначає педагогічне навантаження, професійні права, обов'язки, підвищення кваліфікації, участь у педагогічній раді та вимоги до доброчесної освітньої діяльності.

Для директорів шкіл, засновників комунальних і приватних закладів, органів місцевого самоврядування та органів управління освітою закон задає рамки управління мережею шкіл, фінансування, конкурсного добору керівників, забезпечення доступності освіти, створення інклюзивного й безпечного освітнього середовища.

Практичне застосування

На практиці закон застосовується під час зарахування дитини до першого класу, переведення між школами, вибору очної, дистанційної, сімейної, екстернатної чи іншої передбаченої форми здобуття освіти. Він допомагає визначити, які рішення приймає школа, які належать до компетенції засновника, а які потребують участі батьків або самого учня.

Закон використовується при розробленні освітньої програми закладу, формуванні навчального плану, організації профільного навчання, створенні класів, груп подовженого дня, інклюзивних класів та індивідуальних програм розвитку. Він також має значення для оцінювання результатів навчання, проведення державної підсумкової атестації, видачі свідоцтв про здобуття відповідного рівня освіти.

Для керівників і засновників шкіл закон є орієнтиром у питаннях кадрової політики: конкурс на посаду директора, строковість трудових договорів у визначених випадках, розподіл повноважень між директором і педагогічною радою, організація підвищення кваліфікації педагогів. У сфері захисту прав дітей закон застосовується при реагуванні на булінг, дискримінацію, порушення академічної доброчесності та неналежні умови навчання.

Які питання виникають найчастіше

У сфері загальної середньої освіти найчастіше виникають питання, пов'язані не лише з навчальною програмою, а й із розподілом відповідальності між школою, батьками, засновником та органами управління освітою. Найпоширеніші практичні питання такі:

• хто має першочергове право на зарахування дитини до комунальної школи за місцем проживання;
• які форми здобуття повної загальної середньої освіти дозволені законом;
• як організовується інклюзивне навчання для дитини з особливими освітніми потребами;
• які права має учень у разі булінгу, дискримінації або приниження гідності;
• які обов'язки мають батьки щодо відвідування школи та виконання освітньої програми;
• як призначається директор школи і які повноваження має педагогічна рада.

На що звернути увагу

Під час роботи із законом потрібно враховувати його зв'язок із Законом України «Про освіту», спеціальними актами про інклюзивне навчання, державними стандартами освіти, санітарними правилами, актами Кабінету Міністрів України та наказами Міністерства освіти і науки України. Сам закон встановлює рамкові правила, але багато процедур деталізуються підзаконними актами: порядок зарахування, переведення, оцінювання, дистанційного навчання, інклюзивної підтримки.

Оскільки закон є чинним і неодноразово змінювався, важливо користуватися актуальною редакцією. Зміни можуть стосуватися тривалості та організації профільної середньої освіти, роботи педагогічних працівників, безпеки освітнього середовища, цифрових форм навчання, особливостей навчання в умовах воєнного стану або після його припинення. У спірних ситуаціях слід перевіряти не лише текст закону, а й чинні підзаконні порядки, ухвалені на його виконання.

Висновок

Закон України «Про повну загальну середню освіту» є базовим актом для організації шкільного навчання в Україні. Він поєднує гарантії прав учнів, статус педагогів, повноваження директорів і засновників, правила управління школою та вимоги до якості освіти. Його актуальна редакція потрібна для правильного застосування норм у щоденній роботі закладів освіти і для захисту прав учасників освітнього процесу.