Закон України «Про правовий режим воєнного стану»

№ 389-VIII
Чинний

Галузь права:

Дата прийняття: 12.05.2015

Дата набрання чинності: 11.06.2015

Остання редакція: 04.03.2026

Коротко про закон

Закон про воєнний стан у практичному вжитку — це Закон України «Про правовий режим воєнного стану» №389-VIII. Він визначає, як в Україні запроваджується, діє та припиняється особливий правовий режим у разі збройної агресії, загрози нападу або небезпеки державній незалежності й територіальній цілісності.

Акт встановлює не лише процедуру ухвалення рішення про воєнний стан, а й зміст можливих обмежень прав, повноваження військового командування, військових адміністрацій, органів державної влади та місцевого самоврядування. Закон є базовим орієнтиром для розуміння комендантської години, особливого режиму в'їзду і виїзду, трудової повинності, евакуації, примусового відчуження майна та інших заходів оборонного характеру.

Що регулює закон

Закон визначає правову природу воєнного стану як особливого режиму, що вводиться на всій території України або в окремих її місцевостях. Рішення оформлюється указом Президента України і підлягає затвердженню Верховною Радою України. У такому указі мають бути зазначені територія дії режиму, строк, завдання військового командування, а також конституційні права і свободи, які можуть тимчасово обмежуватися.

Окремий блок норм стосується заходів правового режиму воєнного стану. До них належать посилена охорона об'єктів критичної інфраструктури, запровадження комендантської години, перевірка документів, встановлення особливого порядку пересування, регулювання роботи підприємств, використання ресурсів для потреб оборони, евакуація населення та матеріальних цінностей. Закон також передбачає можливість утворення військових адміністрацій, які беруть на себе частину управлінських функцій на відповідній території, коли звичайна система місцевого управління не може ефективно діяти в умовах воєнної загрози.

Для кого закон є важливим

Насамперед закон стосується громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які перебувають на території дії воєнного стану. Для них він пояснює, чому можуть діяти обмеження пересування, заборона масових заходів, особливий порядок користування транспортом, перевірка документів або залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт у визначених законом межах.

Для органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій і місцевого самоврядування закон є підставою для розподілу повноважень у сфері оборони, безпеки, евакуації, забезпечення правопорядку та життєдіяльності громад. Для бізнесу й установ він має значення через правила використання майна, зміни режиму роботи, виконання оборонних завдань, обмеження торгівлі певними товарами, забезпечення зв'язку, транспорту, енергетики та інших критичних послуг.

Практичне застосування

На практиці норми закону застосовуються під час ухвалення указів про введення або продовження воєнного стану, організації роботи військових адміністрацій, встановлення комендантської години, блокпостів і спеціального режиму в'їзду до окремих населених пунктів. Саме цей закон пояснює, чому відповідні обмеження мають ґрунтуватися на рішенні уповноважених органів, бути пов'язаними з обороною та безпекою і діяти в межах визначеного строку.

Ще одна практична сфера — взаємодія держави з власниками майна. Закон допускає примусове відчуження або вилучення майна для потреб оборони, але така процедура пов'язана з оформленням відповідних актів і питанням відшкодування. Також закон застосовується під час евакуації населення із небезпечних територій, розміщення переміщених осіб, охорони стратегічних об'єктів, регулювання інформаційної діяльності та запобігання поширенню відомостей, які можуть зашкодити обороні.

Які питання виникають найчастіше

Найбільше практичних питань пов'язано з тим, де проходить межа між оборонною необхідністю та збереженням прав людини. Закон не скасовує Конституцію України, але дозволяє тимчасово обмежувати окремі права у визначених межах і лише на період дії особливого режиму.

  • хто ухвалює рішення про введення або продовження воєнного стану;
  • які права можуть бути тимчасово обмежені під час воєнного стану;
  • чим відрізняються повноваження військового командування і військових адміністрацій;
  • коли допускається комендантська година та перевірка документів;
  • як оформлюється примусове відчуження майна для потреб оборони;
  • які обмеження діють щодо виборів, референдумів і масових заходів.

На що звернути увагу

Під час роботи з законом слід відрізняти сам правовий режим воєнного стану від конкретних рішень, які ухвалюються на його виконання. Закон встановлює рамку, а детальні правила часто містяться в указах Президента України, актах Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, військового командування, військових адміністрацій та місцевих органів влади.

Важливо перевіряти актуальну редакцію, оскільки після початку повномасштабної збройної агресії до закону неодноразово вносилися зміни щодо військових адміністрацій, управління територіями, оборонних заходів і взаємодії органів влади. Закон також пов'язаний із Конституцією України, законами про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, правовий режим надзвичайного стану, місцеве самоврядування, а також із нормами про відшкодування вартості примусово відчуженого майна.

Висновок

Закон України «Про правовий режим воєнного стану» пояснює, як держава переходить до особливого режиму управління в умовах війни або воєнної загрози. Його практична цінність полягає в тому, що він поєднує оборонні повноваження держави з правилами тимчасового обмеження прав, гарантіями законності та процедурними вимогами до дій органів влади.

Часті питання щодо закону

Що саме означає воєнний стан за цим законом?

Воєнний стан — це особливий правовий режим, який запроваджується в Україні або в окремих місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу. Він передбачає надання додаткових повноважень органам влади, військовому командуванню і військовим адміністраціям для оборони держави.

Хто вводить воєнний стан в Україні?

Воєнний стан вводиться указом Президента України. Такий указ має бути затверджений Верховною Радою України, після чого режим діє в межах території та строку, визначених відповідним рішенням.

Чи може воєнний стан діяти не на всій території України?

Так, закон допускає введення воєнного стану як на всій території України, так і в окремих її місцевостях. Територіальні межі мають бути прямо визначені в указі про запровадження такого режиму.

Які права можуть обмежуватися під час воєнного стану?

Під час воєнного стану можуть тимчасово обмежуватися окремі конституційні права і свободи, якщо це необхідно для оборони та безпеки. Перелік таких обмежень має бути зазначений у рішенні про введення режиму, а права, які не підлягають обмеженню за Конституцією України, залишаються гарантованими.

Що таке військові адміністрації за цим законом?

Військові адміністрації — це тимчасові державні органи, які можуть утворюватися для забезпечення дії Конституції і законів, оборони, громадського порядку та життєдіяльності відповідних територій. Вони виконують управлінські функції там, де звичайні органи місцевого самоврядування не можуть повноцінно працювати в умовах воєнного стану.

Чи дозволяє закон примусове відчуження майна?

Так, закон передбачає можливість примусового відчуження або вилучення майна для потреб оборони. Така дія має оформлюватися у встановленому порядку, а питання компенсації вирішується відповідно до спеціальних норм законодавства.

Чи можна проводити вибори під час воєнного стану?

Закон пов’язує дію воєнного стану з обмеженнями політичного процесу, зокрема щодо проведення виборів і референдумів. Такі обмеження спрямовані на те, щоб виборчі процедури не проводилися в умовах, коли неможливо гарантувати безпеку, рівність участі та стабільну роботу виборчих органів.

Чому потрібно перевіряти останню редакцію закону?

Закон неодноразово змінювався з урахуванням практики застосування воєнного стану, створення військових адміністрацій та потреб оборони. Актуальна редакція важлива для правильного розуміння чинних повноважень органів влади, можливих обмежень і процедурних гарантій.