Кредитний договір

Коли потрібен кредитний договір?

Кредитний договір оформлюється тоді, коли кредитодавець надає позичальнику грошові кошти на умовах повернення, строковості та, як правило, платності. На практиці такий документ потрібен при отриманні банківського кредиту, кредитної лінії для бізнесу, споживчого кредиту, фінансування купівлі товару, поповнення обігових коштів підприємства або реструктуризації раніше отриманої заборгованості.

На відміну від усної домовленості, письмовий договір дозволяє чітко визначити, скільки саме коштів надається, коли вони мають бути повернуті, за якою ставкою нараховуються проценти, чи передбачені комісії, штрафи, застава, порука або інше забезпечення. Зразок кредитного договору також допомагає перевірити, чи не пропущені істотні умови, без яких у майбутньому може виникнути спір щодо виконання зобов’язання.

Сторони кредитного договору

Сторонами кредитного договору є кредитодавець і позичальник. Кредитодавцем зазвичай виступає банк або інша фінансова установа, яка має право надавати кредитні кошти відповідно до законодавства. Позичальником може бути фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, яка отримує кошти та бере на себе обов’язок повернути їх у визначеному порядку.

Якщо гроші передає одна фізична особа іншій без статусу фінансової установи, такий правочин здебільшого оформлюється не як кредитний договір, а як договір позики або розписка. Це важлива різниця, оскільки кредитний договір має спеціальний правовий режим, пов’язаний із діяльністю фінансових установ, процентами, розкриттям інформації та захистом прав споживачів.

Хто має право подати

Кредитний договір не подається до державного органу для обов’язкового затвердження, а укладається між сторонами. Підписати його можуть уповноважені представники кредитодавця та позичальника. Якщо позичальником є юридична особа, договір підписує керівник або представник за довіреністю. Якщо позичальником є фізична особа, вона підписує договір особисто або через представника, якщо це допускається умовами кредитодавця.

Перед підписанням кредитодавець зазвичай перевіряє документи позичальника, платоспроможність, кредитну історію, документи щодо доходів або фінансової звітності. Для бізнес-кредитування можуть додатково запитуватися установчі документи, податкова звітність, інформація про майно та забезпечення.

Куди подається кредитний договір

Кредитний договір зазвичай залишається у сторін: один примірник отримує кредитодавець, другий — позичальник. Якщо договір підписується в електронній формі, сторони отримують електронні примірники з накладеними електронними підписами або підтвердженням акцепту в особистому кабінеті фінансової установи.

Надалі договір може подаватися до суду як доказ існування боргу, до виконавчої служби або приватного виконавця разом із виконавчим документом, до нотаріуса при оформленні застави чи іпотеки, до бухгалтерії підприємства для обліку кредитних зобов’язань. Якщо кредит забезпечується іпотекою, окремі пов’язані документи можуть підлягати нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Істотні умови кредитного договору

Щоб кредитний договір був зрозумілим і придатним для виконання, у ньому потрібно передбачити основні умови фінансування. Насамперед визначається сума кредиту або кредитний ліміт, валюта, спосіб надання коштів, строк користування, процентна ставка та порядок її зміни. Для споживчого кредиту важливо, щоб позичальник отримав повну інформацію про платежі, реальну вартість кредиту, можливі комісії та наслідки прострочення.

У договорі також зазначаються умови дострокового повернення, графік платежів, порядок зарахування коштів, відповідальність сторін, підстави для вимоги дострокового погашення та порядок вирішення спорів. Якщо передбачене забезпечення, воно має бути описане окремо або оформлене додатковим договором застави, іпотеки чи поруки.

Які документи додаються

Перелік додатків залежить від виду кредиту, статусу позичальника та вимог кредитодавця. Для фізичних осіб пакет документів зазвичай підтверджує особу, доходи та можливість виконувати зобов’язання. Для юридичних осіб додатково перевіряються реєстраційні, фінансові та корпоративні документи.

• паспорт або інший документ, що посвідчує особу позичальника;
• реєстраційний номер облікової картки платника податків;
• довідка або інший документ про доходи, якщо її вимагає кредитодавець;
• анкета-заява на отримання кредиту;
• графік платежів або додаток із розрахунком погашення;
• документи про сімейний стан, якщо кредит забезпечується спільним майном подружжя;
• установчі документи юридичної особи та документи про повноваження підписанта;
• фінансова звітність, податкова звітність або виписки за рахунками для бізнес-кредиту;
• документи на предмет застави, іпотеки або інше забезпечення;
• договір поруки, застави чи іпотеки, якщо забезпечення оформлюється окремо.

Структура та обов’язкові реквізити

Бланк кредитного договору має містити всі відомості, які дозволяють встановити сторони, предмет договору та порядок виконання зобов’язань. Особливу увагу потрібно приділити фінансовим умовам, оскільки саме вони найчастіше стають причиною спорів між кредитодавцем і позичальником.

• назва документа, дата і місце укладення;
• повні дані кредитодавця та позичальника;
• підстава повноважень представників сторін;
• сума кредиту, валюта та спосіб видачі коштів;
• строк користування кредитом і кінцева дата повернення;
• процентна ставка, порядок нарахування процентів та їх сплати;
• графік платежів або посилання на додаток із графіком;
• права та обов’язки сторін;
• умови дострокового погашення або дострокової вимоги кредитодавця;
• відповідальність за прострочення платежів;
• умови забезпечення, якщо воно передбачене;
• порядок обміну повідомленнями та вирішення спорів;
• реквізити, підписи сторін, печатка за наявності.

Як правильно заповнити

Заповнюючи шаблон кредитного договору, потрібно уважно переносити персональні та реєстраційні дані сторін. Для фізичної особи зазначаються прізвище, ім’я, по батькові, паспортні дані або дані ID-картки, податковий номер, адреса проживання та контактні дані. Для юридичної особи вказуються повне найменування, код ЄДРПОУ, місцезнаходження, банківські реквізити та дані особи, яка підписує договір.

Фінансові умови краще прописувати максимально конкретно: суму цифрами і словами, дату видачі, рахунок для перерахування, періодичність платежів, порядок погашення тіла кредиту та процентів. Якщо ставка може змінюватися, у договорі має бути зрозумілий механізм такої зміни та спосіб повідомлення позичальника. Графік платежів доцільно оформити окремим додатком, щоб уникнути плутанини з датами і сумами.

Перед підписанням слід перевірити, чи збігаються умови договору з анкетою, рішенням кредитного комітету, заявкою, комерційною пропозицією або паспортом споживчого кредиту.

Типові помилки

Помилки у кредитному договорі можуть ускладнити стягнення заборгованості, створити підстави для спору або зробити окремі умови незрозумілими для сторін. Найчастіше проблеми виникають через неточні фінансові формулювання та неповні реквізити.

• у договорі не зазначено чіткий строк повернення кредиту;
• процентна ставка описана нечітко або без порядку її зміни;
• графік платежів не додано, хоча в тексті є посилання на нього;
• сума кредиту вказана з розбіжностями в різних частинах договору;
• не визначено порядок дострокового погашення;
• підписант юридичної особи не має належних повноважень;
• відсутні дані про забезпечення, хоча сторони домовилися про заставу чи поруку;
• не прописано порядок направлення повідомлень про прострочення;
• умови відповідальності сформульовані так, що їх складно застосувати на практиці.

Строки розгляду

Сам кредитний договір не має єдиного законодавчого строку розгляду, оскільки порядок погодження залежить від внутрішніх правил кредитодавця, суми фінансування, виду кредиту та пакета документів. Споживчий кредит може погоджуватися за спрощеною процедурою, тоді як бізнес-кредитування або кредит із заставою потребує перевірки документів, оцінки майна, аналізу фінансового стану позичальника та погодження умов забезпечення.

Після підписання договору кошти видаються у строк, визначений договором або правилами кредитодавця. Якщо кредит надається частинами, у договорі варто окремо зазначити умови кожного траншу.

Часті питання

Чим кредитний договір відрізняється від договору позики?

Кредитний договір зазвичай укладається з банком або фінансовою установою, яка надає кошти на професійній основі. Договір позики частіше використовується між фізичними особами або між особами, які не є фінансовими установами.

Чи можна скачати кредитний договір і використати його без змін?

Зразок можна використати як основу, але перед підписанням його потрібно адаптувати під конкретні умови: суму, строк, проценти, графік платежів, забезпечення та дані сторін.

Чи обов’язково посвідчувати кредитний договір у нотаріуса?

Сам кредитний договір зазвичай укладається у письмовій формі без нотаріального посвідчення. Нотаріальна форма може знадобитися для пов’язаних договорів, наприклад іпотеки, або якщо сторони самі погодили таку вимогу.

Чи потрібен графік платежів?

Графік платежів бажано додавати завжди, якщо погашення відбувається частинами. Він допомагає визначити дати, суми платежів і порядок погашення основного боргу та процентів.

Що робити, якщо позичальник прострочив платіж?

Потрібно діяти за умовами договору: надіслати повідомлення або вимогу, зафіксувати суму боргу, проценти та інші платежі. Якщо борг не погашається добровільно, кредитодавець може звернутися до суду або використати інший передбачений законом спосіб захисту.

Чи можна достроково повернути кредит?

Так, якщо це передбачено договором і законодавством. Умови дострокового погашення краще прописати окремо: порядок подання заяви, дату перерахунку процентів і спосіб внесення платежу.

Чи можна змінити процентну ставку після підписання?

Зміна ставки можлива лише у випадках і порядку, визначених договором та законом. Для позичальника важливо перевірити, чи передбачений зрозумілий механізм зміни та як кредитодавець повідомляє про нові умови.

Чи підходить цей шаблон для кредиту між фізичними особами?

Для передачі грошей між фізичними особами частіше використовується договір позики або розписка. Кредитний договір доцільний тоді, коли кредитодавцем є банк або інша фінансова установа.