Закон України «Про авторське право і суміжні права»

Коротко про закон

Сторінка закону України про авторське право і суміжні права присвячена актуальному регулюванню охорони творів, виконань, фонограм, відеограм, програм організацій мовлення та інших результатів творчої діяльності. Закон № 2811-IX прийнятий 1 грудня 2022 року та набрав чинності 1 січня 2023 року, замінивши попередню модель регулювання авторського права. Він визначає, які об'єкти охороняються, хто вважається автором або іншим правовласником, які права виникають автоматично та як ними можна розпоряджатися.

На практиці закон потрібний не лише митцям чи видавцям. Він стосується використання текстів, музики, фотографій, відео, програмного забезпечення, дизайну, баз даних, навчальних матеріалів і контенту в інтернеті. Окрему увагу акт приділяє цифровому середовищу, ліцензуванню, службовим творам, вільному використанню та способам захисту порушених прав.

Що регулює закон

Закон встановлює правовий режим авторського права на твори науки, літератури і мистецтва. До таких об'єктів належать книги, статті, музичні та аудіовізуальні твори, фотографії, ілюстрації, комп'ютерні програми, бази даних, архітектурні проєкти, сценічні твори, переклади, переробки та інші результати творчої діяльності. Охорона виникає з факту створення твору і не залежить від реєстрації, публікації чи позначення знаком охорони авторського права.

Акт розмежовує особисті немайнові права автора та майнові права. До перших належать, зокрема, право визнаватися автором, обирати ім'я, протидіяти спотворенню твору. Майнові права охоплюють відтворення, розповсюдження, публічне виконання, показ, повідомлення, переклад, переробку, доведення до загального відома через інтернет та інші способи використання. Закон також регулює суміжні права виконавців, виробників фонограм і відеограм, організацій мовлення, а також окремі права видавців.

Важливий блок присвячений договорам: ліцензіям, передачі майнових прав, договорам про створення за замовленням, службовим творам. Закон визначає межі дозволеного використання без згоди правовласника, наприклад для цитування, навчання, бібліотек, архівів, пародії, карикатури, інформування про поточні події та забезпечення доступності для осіб з інвалідністю.

Для кого закон є важливим

Насамперед закон стосується авторів: письменників, журналістів, композиторів, художників, фотографів, дизайнерів, режисерів, сценаристів, програмістів, науковців та інших осіб, які створюють оригінальні твори. Для них він визначає момент виникнення прав, обсяг повноважень, строк охорони, можливість отримувати винагороду та вимагати припинення незаконного використання результатів творчої праці.

Для бізнесу закон має значення під час використання контенту в рекламі, на сайтах, у мобільних застосунках, у програмному забезпеченні, дизайні пакування, презентаціях, навчальних курсах або публічних заходах. Роботодавці застосовують його щодо службових творів, IT-компанії — щодо програм і баз даних, медіа — щодо текстів, фото, відео й музики. Закон також важливий для виконавців, студій звукозапису, телеканалів, радіостанцій, платформ, видавництв, бібліотек, закладів освіти, музеїв та організацій колективного управління.

Практичне застосування

Закон застосовується, коли потрібно визначити, чи можна використовувати чужий текст, фотографію, пісню, відеофрагмент, комп'ютерну програму або ілюстрацію без окремого дозволу. Наприклад, редакція медіа перевіряє, чи є використання фото законним; компанія укладає договір із дизайнером на логотип; роботодавець з'ясовує, кому належать майнові права на код, створений працівником; організатор концерту отримує дозвіл на публічне виконання музичних творів.

У цифровому середовищі закон має значення для публікації матеріалів на сайтах, у соціальних мережах, маркетплейсах, стримінгових сервісах та онлайн-курсах. Сам факт доступності твору в інтернеті не означає, що його можна вільно копіювати або комерційно використовувати. Потрібно враховувати, чи є дозвіл правовласника, умови ліцензії, межі цитування, мету використання та обсяг запозичення.

Закон також використовується під час захисту прав. Правовласник може вимагати припинення порушення, вилучення незаконних примірників, відшкодування збитків, виплати компенсації або спростування неправдивої інформації про авторство. Для окремих випадків можуть застосовуватися норми Цивільного кодексу України, процесуального законодавства, законодавства про електронну комерцію, медіа, рекламу та колективне управління майновими правами.

Які питання виникають найчастіше

Найбільше практичних спорів виникає не через сам факт існування авторського права, а через межі дозволеного використання твору, належність майнових прав і належне оформлення договорів. Для сторінки цього закону найчастіше шукають відповіді на такі питання:

• чи потрібно реєструвати твір, щоб він охоронявся авторським правом;
• кому належать права на твір, створений працівником у межах трудових обов'язків;
• коли можна цитувати текст, фото, відео або музику без дозволу автора;
• як оформлюється ліцензія або передання майнових прав;
• які права мають виконавці, виробники фонограм і організації мовлення;
• яка відповідальність можлива за незаконне копіювання або публікацію контенту.

Відповіді залежать від конкретного об'єкта, способу використання, мети, договорів між сторонами та чинної редакції закону. Особливо уважно слід оцінювати комерційне використання, публікацію в інтернеті та використання творів у рекламі.

На що звернути увагу

Під час роботи із законом потрібно враховувати, що він діє у новій редакційній моделі з 2023 року і містить підходи, наближені до сучасного європейського регулювання авторського права. Актуальна редакція станом на 12.12.2025 може відрізнятися від первинного тексту, тому важливо перевіряти норми про цифрове використання, винятки, строки охорони, договори та суміжні права саме в чинній редакції.

Не всі результати інтелектуальної або інформаційної діяльності охороняються авторським правом. Ідеї, методи, процеси, факти, новини дня, офіційні документи, державні символи та деякі інші об'єкти не отримують охорону як твори, хоча їх конкретна творча форма вираження може мати значення. Також слід відрізняти авторське право від торговельних марок, патентів, комерційної таємниці, захисту персональних даних і договірних обмежень.

У багатьох ситуаціях закон застосовується разом із Цивільним кодексом України, законом про ефективне управління майновими правами правовласників, законодавством про медіа, рекламу, освіту, культуру, судовий захист та електронні докази. Тому для правильного висновку часто потрібно оцінювати не лише сам текст закону, а й договір, фактичний спосіб використання твору та статус учасників.

Висновок

Закон України «Про авторське право і суміжні права» визначає базові правила створення, використання, ліцензування та захисту творів і об'єктів суміжних прав. Він допомагає зрозуміти, кому належать права на контент, коли потрібен дозвіл, які винятки допускає закон і які наслідки має порушення. Для авторів, бізнесу, медіа, освітніх установ та користувачів цифрового контенту це ключовий акт у сфері інтелектуальної власності.