Закон України «Про оренду державного та комунального майна»

№ 157-IX
Чинний

Галузь права:

Дата прийняття: 03.10.2019

Дата набрання чинності: 27.12.2019

Остання редакція: 15.02.2026

Коротко про закон

Закон про оренду державного та комунального майна встановлює правила, за якими державні органи, органи місцевого самоврядування та уповноважені балансоутримувачі передають майно у строкове платне користування. Він охоплює нежитлові приміщення, будівлі, споруди, окреме індивідуально визначене майно, цілісні майнові комплекси та інші об'єкти, що перебувають у державній або комунальній власності.

Основна ідея закону — зробити оренду публічного майна конкурентною, прозорою та прив'язаною до електронних процедур. Для більшості об'єктів орендар визначається через аукціон, а інформація про майно, умови передачі, стартову орендну плату та результати торгів розкривається в електронній торговій системі.

Що регулює закон

Закон визначає повний цикл орендних відносин: від включення об'єкта до відповідного переліку до укладення, зміни, продовження і припинення договору. Для цього він розмежовує повноваження орендодавця, балансоутримувача, уповноваженого органу управління та орендаря. У державному секторі ключову роль відіграє Фонд державного майна України та його регіональні відділення, у комунальному секторі — місцеві ради, їх виконавчі органи та комунальні установи.

Окремо врегульовано переліки об'єктів оренди. Об'єкти, які передаються через аукціон, включаються до одного переліку, а майно, що може надаватися без аукціону окремим категоріям користувачів, — до іншого. Закон описує підготовку інформації про об'єкт, порядок подання заяви потенційним орендарем, погодження передачі майна, проведення електронного аукціону, визначення переможця та підписання договору.

Також закон охоплює питання орендної плати, забезпечувального депозиту, строку договору, суборенди, ремонту, поліпшень майна, контролю за використанням об'єкта та наслідків порушення умов договору. Детальні формули розрахунку, типові договори й технічні процедури часто встановлюються підзаконними актами Кабінету Міністрів України, Фонду державного майна та рішеннями місцевих рад.

Для кого закон є важливим

Насамперед закон стосується підприємців, громадських об'єднань, благодійних організацій, установ, закладів освіти, медичних і культурних організацій, які хочуть користуватися державним або комунальним приміщенням. Для них він пояснює, коли потрібен аукціон, які документи подаються, як формується ціна та за яких умов договір може бути продовжений.

Для органів влади і місцевого самоврядування закон задає правила розпорядження майном, яке не використовується безпосередньо для виконання публічних функцій. Балансоутримувачі мають правильно описати об'єкт, підтвердити його технічний стан, надати інформацію про площу, цільове призначення, обмеження використання та наявні комунальні послуги.

Для чинних орендарів цей акт важливий у питаннях переукладення або продовження договору, зміни орендної плати, здійснення невід'ємних поліпшень, передачі частини майна в суборенду та повернення об'єкта після завершення строку користування.

Практичне застосування

На практиці закон застосовується, коли, наприклад, комунальна школа має вільне приміщення для буфету, територіальна громада передає частину будівлі під аптеку, державне підприємство здає складське приміщення, а громадська організація претендує на приміщення для статутної діяльності. У таких випадках потрібно з'ясувати, чи може об'єкт передаватися в оренду, хто є балансоутримувачем, хто приймає рішення про включення до переліку та чи проводиться аукціон.

Типова процедура починається із заяви або рішення уповноваженого органу про намір передати майно. Далі формується опис об'єкта, визначається стартова орендна плата, встановлюються умови використання, після чого оголошується електронний аукціон. Переможець укладає договір і сплачує платежі, передбачені законом та умовами оренди.

Закон також працює під час продовження договорів. Орендар не може автоматично зберігати приміщення лише через попереднє користування ним: значення мають строк договору, належне виконання зобов'язань, відсутність заборгованості, вид об'єкта та правила, які діють для відповідної категорії майна. Якщо орендар порушує цільове призначення, не сплачує орендну плату або погіршує стан майна, це може стати підставою для припинення договору й повернення об'єкта власнику.

Які питання виникають найчастіше

Найбільше практичних питань виникає не щодо самого факту оренди, а щодо способу доступу до майна, ціни та подальших прав орендаря. Для державного і комунального майна ці аспекти регулюються суворіше, ніж у звичайній приватній оренді.

  • чи потрібно проводити електронний аукціон для конкретного приміщення;
  • хто має право отримати майно без аукціону і за яких умов;
  • як визначається стартова та фактична орендна плата;
  • чи можна змінити цільове призначення об'єкта після укладення договору;
  • коли орендар має право на продовження договору;
  • як оформлюються ремонт, поліпшення, суборенда і повернення майна.

На що звернути увагу

Закон не слід ототожнювати із земельною орендою, приватизацією або концесією. Оренда державного та комунального майна означає тимчасове платне користування об'єктом без переходу права власності. Якщо йдеться про земельну ділянку, застосовуються норми земельного законодавства; якщо про відчуження майна — законодавство про приватизацію; якщо про інфраструктурний проєкт із ширшими інвестиційними зобов'язаннями — можуть діяти правила державно-приватного партнерства чи концесії.

Редакція закону змінювалася, зокрема щодо електронних процедур, переліків майна, продовження договорів та особливостей оренди в умовах воєнного стану. Тому для практичного використання потрібно перевіряти не лише текст закону, а й чинні постанови Кабінету Міністрів, методики розрахунку орендної плати, примірні договори, рішення місцевих рад і спеціальні перехідні положення.

Особливу увагу варто приділяти обмеженням щодо об'єктів, які не можуть передаватися в оренду або мають спеціальний режим використання. Це може стосуватися майна оборонного, освітнього, медичного, культурного чи стратегічного призначення.

Висновок

Закон України «Про оренду державного та комунального майна» є базовим актом для передачі публічних приміщень і майна у користування бізнесу, установам та організаціям. Він поєднує майнові правила з публічними процедурами: визначає, хто ухвалює рішення, як проводиться аукціон, як укладається договір і як контролюється використання об'єкта.

Часті питання щодо закону

Яке майно можна передати в оренду за цим законом?

Закон застосовується до державного і комунального майна, яке може тимчасово використовуватися іншими особами без втрати права власності держави або територіальної громади. Це можуть бути приміщення, будівлі, споруди, окреме обладнання, інше індивідуально визначене майно та окремі майнові комплекси.

Чи завжди оренда державного або комунального майна проводиться через аукціон?

Загальне правило передбачає передачу майна через електронний аукціон. Водночас закон допускає випадки оренди без аукціону для окремих категорій користувачів або об’єктів, якщо вони прямо відповідають встановленим умовам.

Хто є сторонами договору оренди публічного майна?

У договорі зазвичай беруть участь орендодавець і орендар, а балансоутримувач може мати окремі права та обов’язки щодо передачі, утримання і прийняття майна назад. У державному секторі орендодавцем часто виступають органи Фонду державного майна, у комунальному — органи або установи, визначені місцевою радою.

Як визначається орендна плата?

Стартова орендна плата визначається за правилами, встановленими законом і підзаконними актами. Якщо проводиться аукціон, фактичний розмір плати формується за результатами конкурентних торгів і фіксується в договорі.

Чи може орендар зробити ремонт або поліпшення приміщення?

Ремонт і поліпшення можливі, але їх потрібно погоджувати відповідно до закону, договору та рішень уповноважених органів. Особливо уважно регулюються невід’ємні поліпшення, оскільки вони можуть впливати на подальші майнові права та порядок компенсації.

Чи можна передати орендоване майно в суборенду?

Суборенда допускається не в усіх випадках і залежить від виду майна, умов договору та спеціальних обмежень. Орендар має перевірити, чи дозволена така передача для конкретного об’єкта і чи потрібне погодження орендодавця або балансоутримувача.

Коли договір оренди може бути продовжений?

Продовження договору залежить від строку користування, належного виконання орендарем своїх обов’язків, відсутності заборгованості та правового режиму об’єкта. У частині випадків продовження може вимагати аукціону, а в інших — відбуватися без нього за спеціальними правилами.

Які акти потрібно враховувати разом із цим законом?

Окрім самого закону, застосовуються постанови Кабінету Міністрів України про порядок передачі майна в оренду, методики розрахунку орендної плати, типові договори та рішення місцевих рад. Для окремих об’єктів можуть мати значення норми господарського, цивільного, бюджетного, земельного та спеціального галузевого законодавства.