Договір доручення

Договори
Дата оновлення: 06/06/2026

Коротко про документ

Договір доручення зразок потрібен, коли одна особа доручає іншій вчинити від її імені певні юридичні дії: подати документи, отримати довідку, укласти угоду, представляти інтереси перед установою або вести переговори. Такий договір оформлює відносини між довірителем і повіреним та визначає, що саме має зробити повірений, у які строки і на яких умовах.

Договір укладається між фізичними особами, підприємцями або юридичними особами. Він не завжди подається до державного органу самостійно, але часто використовується разом із довіреністю, заявами, актами приймання-передачі документів чи звітами повіреного.

Готовий зразок допомагає правильно прописати предмет доручення, оплату або безоплатність, порядок звітування, відшкодування витрат і відповідальність сторін.

Коли потрібен договір доручення?

Договір доручення оформлюється тоді, коли довіритель не може або не хоче самостійно виконувати певні юридичні дії та передає їх виконання іншій особі. Це може бути подання документів до ЦНАП, отримання витягу з реєстру, супровід угоди купівлі-продажу, представництво перед банком, ведення переговорів із контрагентом, передання заяви роботодавцю або участь у процедурі оформлення спадкових чи майнових документів.

На відміну від звичайної довіреності, договір доручення регулює не лише право діяти від імені довірителя, а й внутрішні домовленості сторін: розмір винагороди, компенсацію витрат, строки виконання, обов’язок надати звіт і повернути отримані документи чи кошти. Тому зразок договору доручення варто використовувати, коли потрібно зафіксувати не одноразове повноваження, а повний порядок виконання доручення.

Хто має право укласти договір

Сторонами договору доручення є довіритель і повірений. Довірителем може бути фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, яка доручає виконання певних дій. Повіреним може бути дієздатна фізична особа, підприємець або організація, здатна виконати доручення особисто чи через визначених представників, якщо це дозволено договором.

Для фізичних осіб важливо, щоб сторони мали повну цивільну дієздатність. Якщо договір укладає юридична особа, його підписує керівник або інша уповноважена особа на підставі статуту, наказу, довіреності чи рішення уповноваженого органу. У підприємницьких відносинах договір часто використовують для доручення агентських, посередницьких, реєстраційних або представницьких дій.

Сторони договору доручення

У договорі потрібно чітко визначити, хто саме є довірителем, а хто повіреним. Для фізичних осіб зазначаються прізвище, ім’я, по батькові, паспортні дані або реквізити ID-картки, реєстраційний номер облікової картки платника податків, адреса проживання та контактні дані. Для юридичних осіб указуються повне найменування, код ЄДРПОУ, місцезнаходження, банківські реквізити та дані представника, який підписує договір.

Якщо повірений діє у сфері професійних послуг, доцільно зазначити його статус: адвокат, підприємець, представник компанії, агент або інший виконавець. Це допомагає уникнути спорів щодо обсягу обов’язків і відповідальності. Також варто окремо прописати, чи має повірений право передоручати виконання третім особам, адже за загальним підходом доручення виконується особисто, якщо інше не встановлено домовленістю сторін.

Куди подається договір доручення

Сам по собі договір доручення зазвичай не подається до державного органу для реєстрації. Він зберігається у сторін як доказ домовленостей і підстава для виконання доручених дій. Водночас копія договору може надаватися до банку, ЦНАП, нотаріуса, органу місцевого самоврядування, контрагента або іншої установи, якщо потрібно підтвердити, що повірений діє не самовільно, а за домовленістю з довірителем.

У багатьох ситуаціях разом із договором потрібна окрема довіреність. Наприклад, для представництва перед нотаріусом, судом, державним реєстратором або банком установи часто вимагають документ, який прямо підтверджує повноваження діяти від імені іншої особи. Договір доручення у такому випадку визначає умови між сторонами, а довіреність підтверджує повноваження перед третіми особами.

Істотні умови договору

Ключова умова договору доручення — це предмет, тобто конкретні юридичні дії, які має виконати повірений. Формулювання має бути не загальним, а практичним: подати заяву, отримати документ, укласти договір, представляти інтереси під час переговорів, передати документи, отримати відповідь установи. Якщо предмет описаний розмито, складно довести, чи виконав повірений свої обов’язки належно.

Також важливо визначити строк виконання, порядок оплати, розмір або спосіб визначення винагороди, порядок компенсації витрат, форму звіту повіреного і наслідки невиконання доручення. Якщо договір безоплатний, це потрібно прямо зазначити. Якщо повірений має право отримувати кошти, документи або майно від третіх осіб, у договорі варто встановити порядок їх передання довірителю.

Які документи додаються

Перелік додатків залежить від змісту доручення. Якщо повірений має подати документи, отримати довідку або представляти інтереси перед установою, до договору бажано додати копії документів, що підтверджують особу сторін, повноваження представників і підстави для виконання конкретного завдання.

  • копії паспортів або ID-карток сторін;
  • копії реєстраційних номерів облікових карток платника податків;
  • витяг або виписка з ЄДР для юридичної особи чи ФОП;
  • статут, наказ про призначення керівника або довіреність представника юридичної особи;
  • окрема довіреність, якщо повірений діятиме перед третіми особами;
  • перелік документів, які передаються повіреному для виконання доручення;
  • квитанції, рахунки, акти або інші підтвердження витрат;
  • акт приймання-передачі документів, якщо передаються оригінали.

Якщо доручення пов’язане з реєстраційними діями, нерухомістю, банківськими операціями або нотаріальними процедурами, перелік документів краще перевірити в конкретній установі заздалегідь.

Структура та обов’язкові реквізити

Грамотно складений договір доручення має містити всі дані, які дозволяють встановити сторони, зміст доручення та порядок його виконання. У тексті варто уникати загальних фраз на кшталт “виконати всі необхідні дії”, якщо не розкрито, які саме дії маються на увазі. Чим точніше описане доручення, тим менше ризик спору між довірителем і повіреним.

  • назва документа, дата і місце укладення;
  • повні реквізити довірителя та повіреного;
  • предмет договору із конкретним описом доручених дій;
  • строк виконання доручення або порядок його визначення;
  • права та обов’язки сторін;
  • умови оплати або вказівка на безоплатність договору;
  • порядок відшкодування витрат повіреного;
  • обов’язок повіреного надати звіт і передати отримане;
  • відповідальність сторін;
  • порядок припинення договору;
  • підписи сторін і, за потреби, печатка юридичної особи.

Як правильно заповнити

Почніть із точного зазначення сторін. Якщо одна зі сторін є юридичною особою, перевірте актуальне найменування, код ЄДРПОУ, адресу та повноваження підписанта. Далі сформулюйте предмет договору так, щоб було зрозуміло, яку дію має виконати повірений, де саме, щодо якого майна, заяви, документа, установи чи контрагента.

У розділі про права та обов’язки варто передбачити, що повірений зобов’язаний діяти в інтересах довірителя, повідомляти про хід виконання доручення, зберігати передані документи та не виходити за межі погоджених повноважень. Довіритель, зі свого боку, має надати необхідні документи, інформацію та компенсувати погоджені витрати.

Якщо використовується бланк договору доручення, не залишайте порожніх полів. Непотрібні пункти краще видалити або замінити на формулювання, яке відповідає реальній домовленості. Наприкінці перевірте дату, підписи, реквізити та наявність додатків. Для важливих дій із майном або значними сумами бажано оформлювати передачу документів і коштів окремим актом.

Типові помилки

Найчастіше проблеми виникають не через сам факт укладення договору, а через нечіткі умови. Якщо документ складений надто загально, сторони по-різному розуміють обсяг доручення, строк виконання або порядок оплати.

  • не зазначено конкретні дії, які має виконати повірений;
  • договір плутають із довіреністю і не оформлюють окреме підтвердження повноважень для третіх осіб;
  • не визначено, чи є договір оплатним або безоплатним;
  • не прописано порядок компенсації витрат на збори, поштові відправлення, нотаріальні дії чи транспорт;
  • відсутній строк виконання доручення;
  • не передбачено обов’язок повіреного надати звіт;
  • передаються оригінали документів без акта приймання-передачі;
  • договір підписує особа без належних повноважень.

Строки виконання та розгляду

Строк виконання договору доручення сторони визначають самостійно. Це може бути конкретна дата, період часу або прив’язка до певної події: отримання відповіді від установи, завершення переговорів, подання документів, укладення правочину. Якщо доручення пов’язане з поданням документів до державного органу, потрібно враховувати строки розгляду відповідної заяви чи звернення, встановлені законодавством або правилами роботи конкретної установи.

У договорі доцільно окремо зазначити, коли повірений має надати звіт: після виконання доручення, щомісяця, на вимогу довірителя або після кожної значущої дії. Це особливо важливо, якщо повірений отримує кошти, документи або офіційні відповіді.

Часті питання

Чим договір доручення відрізняється від довіреності?

Довіреність підтверджує повноваження представника перед третіми особами, а договір доручення визначає внутрішні домовленості між довірителем і повіреним. На практиці ці документи часто використовуються разом.

Чи потрібно нотаріально посвідчувати договір доручення?

Зазвичай договір доручення укладається у простій письмовій формі. Нотаріальне посвідчення потрібне не завжди, але може бути доцільним або необхідним, якщо доручення пов’язане з діями, для яких закон чи установа вимагає нотаріальної довіреності.

Чи може договір доручення бути безоплатним?

Так, сторони можуть передбачити, що повірений виконує доручення без винагороди. У такому разі це потрібно прямо зазначити в договорі, щоб не виникало спору щодо оплати послуг.

Чи можна скачати зразок договору доручення і змінити його під свою ситуацію?

Так, зразок можна використовувати як основу, але його потрібно адаптувати: змінити дані сторін, предмет доручення, строки, умови оплати, порядок звітування та перелік додатків.

Чи має повірений право передоручити виконання іншій особі?

Таке право краще прямо прописати в договорі. Якщо передоручення не погоджене, довіритель може заперечувати проти виконання доручення третьою особою, особливо коли важлива особиста довіра до повіреного.

Що робити, якщо повірений не виконав доручення?

Потрібно перевірити умови договору щодо строків, відповідальності та порядку припинення. Довіритель може вимагати звіт, повернення документів, відшкодування підтверджених збитків або припинити договір у передбаченому порядку.

Чи потрібен акт до договору доручення?

Акт не завжди обов’язковий, але він корисний, якщо передаються оригінали документів, гроші, матеріальні цінності або потрібно підтвердити факт виконання доручення. Акт допомагає зафіксувати, що саме було передано або виконано.

Чи можна укласти договір доручення між фізичними особами?

Так, фізичні особи можуть укладати такий договір між собою. Важливо правильно зазначити паспортні дані, податкові номери, адреси сторін і чітко описати доручені дії.