Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»

№ 2136-IX
Чинний

Галузь права:

Дата прийняття: 15.03.2022

Дата набрання чинності: 24.03.2022

Остання редакція: 04.12.2025

Коротко про закон

Запит закон України про працю в умовах воєнного стану зазвичай стосується Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136-IX. Це спеціальний акт, який визначає, як застосовуються правила Кодексу законів про працю та інших актів трудового законодавства тоді, коли в Україні діє воєнний стан. Закон не скасовує трудові права загалом, але встановлює тимчасові особливості щодо укладення і припинення трудових договорів, робочого часу, відпочинку, відпусток, оплати праці та кадрового документообігу.

Його практичне призначення полягає в тому, щоб врегулювати ситуації, коли звичайні трудові процедури неможливо виконати через бойові дії, евакуацію, руйнування майна, зміну режиму роботи підприємства або потребу забезпечити критично важливі функції держави й економіки. Закон є чинним і застосовується саме на період воєнного стану з урахуванням актуальної редакції.

Що регулює закон

Закон № 2136-IX встановлює спеціальні правила для трудових відносин між працівником і роботодавцем у період воєнного стану. Він охоплює як приватний сектор, так і державні та комунальні підприємства, установи й організації, якщо інше не випливає зі спеціального законодавства для окремих категорій працівників. Основна ідея акта полягає в тому, що трудові гарантії продовжують діяти, але окремі процедури можуть бути змінені, спрощені або обмежені через воєнні обставини.

Серед ключових інститутів закону — укладення трудового договору в умовах воєнного стану, випробування при прийнятті на роботу, переведення працівника на іншу роботу, зміна істотних умов праці, особливості розірвання трудового договору, призупинення дії трудового договору, тривалість робочого часу і часу відпочинку, надання щорічних та інших відпусток, оплата праці за неможливості своєчасної виплати заробітної плати.

Окреме місце займають правила кадрового діловодства. Закон дозволяє роботодавцям в окремих випадках адаптувати порядок ведення документів і повідомлення працівників до реальних умов роботи. Водночас він не звільняє роботодавця від обов'язку фіксувати трудові відносини, вести облік праці та підтверджувати рішення щодо працівників належними документами.

Для кого закон є важливим

Насамперед закон важливий для працівників, які продовжують працювати під час воєнного стану, перебувають у простої, виїхали з місця проживання, працюють дистанційно або не можуть виконувати роботу через бойові дії чи окупацію території. Для них він визначає, які права зберігаються, коли можливе переведення, як надаються відпустки, у яких випадках трудовий договір може бути припинений або призупинений.

Для роботодавців закон є базою для організації роботи підприємства в умовах нестабільності: зміни графіків, залучення працівників до роботи на об'єктах критичної інфраструктури, оформлення кадрових наказів, визначення режиму оплати праці та відпусток. Особливо актуальним він є для підприємств енергетики, транспорту, зв'язку, оборонної сфери, охорони здоров'я, комунального господарства та інших сфер, де зупинка роботи може створити ризики для населення або держави.

Також закон застосовують кадрові служби, бухгалтери, юристи, профспілкові організації, органи державного нагляду за додержанням законодавства про працю та суди під час розгляду трудових спорів, що виникли в період воєнного стану.

Практичне застосування

На практиці закон спрацьовує тоді, коли звичайні правила КЗпП потрібно застосувати з урахуванням воєнної реальності. Наприклад, роботодавець може змінювати організацію роботи підприємства, якщо необхідно забезпечити безперервне виробництво, евакуювати діяльність, перейти на дистанційну роботу або тимчасово змінити режим робочого часу. При цьому такі рішення мають бути пов'язані з потребами воєнного стану, а не використовуватися як довільний спосіб погіршення становища працівників.

Один із найпоширеніших інструментів — призупинення дії трудового договору. Воно застосовується, коли через збройну агресію роботодавець не може надати роботу, а працівник не може її виконувати. Таке призупинення не є звільненням і не припиняє трудові відносини, але тимчасово зупиняє основні обов'язки сторін щодо надання роботи та виконання роботи.

Закон також впливає на відпустки. Під час воєнного стану щорічна основна відпустка може надаватися з урахуванням спеціальних обмежень, а роботодавець у визначених випадках має право відмовити у відпустці працівнику, залученому до виконання робіт на критично важливих об'єктах. Водночас відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, а також для догляду за дитиною мають особливий захист і не можуть розглядатися так само, як звичайні щорічні відпустки.

Які питання виникають найчастіше

Найбільше практичних питань стосується меж повноважень роботодавця та гарантій працівника під час воєнного стану. Типові запити виникають не лише у великих підприємств, а й у малих роботодавців, ФОПів та працівників, які фактично втратили доступ до робочого місця.

  • чи можна змінити графік роботи або тривалість робочого часу без стандартного попередження за два місяці;
  • коли допустиме переведення працівника на іншу роботу без його попередньої згоди;
  • чим призупинення дії трудового договору відрізняється від простою та звільнення;
  • чи може роботодавець обмежити щорічну відпустку під час воєнного стану;
  • як оформлюється звільнення, якщо працівник перебуває у відпустці або тимчасово непрацездатний;
  • що робити із зарплатою, якщо підприємство об'єктивно не може своєчасно провести виплату.

Відповіді на ці питання залежать від актуальної редакції закону, характеру роботи працівника, місця виконання роботи та документального оформлення рішень роботодавця.

На що звернути увагу

Закон № 2136-IX слід читати разом із Кодексом законів про працю України, Законом України «Про відпустки», законодавством про оплату праці, охорону праці, колективні договори та спеціальними актами для окремих сфер. Його норми мають пріоритет як спеціальні правила на період воєнного стану, але вони не замінюють усе трудове законодавство. Якщо закон не встановлює особливого правила, застосовуються загальні норми КЗпП та інших актів.

Окремої уваги потребує актуальна редакція. Після прийняття закон неодноразово змінювався: уточнювалися правила щодо відпусток, робочого часу, призупинення трудового договору, кадрового документообігу та гарантій окремих категорій працівників. Тому для практичного застосування важливо перевіряти не лише початковий текст, а саме чинну редакцію на дату відповідної кадрової дії.

Також важливо розмежовувати воєнні обмеження і звичайні управлінські рішення роботодавця. Посилання на воєнний стан має бути пов'язане з реальною потребою організувати роботу в особливих умовах, а не автоматично виправдовувати будь-яке скорочення гарантій.

Висновок

Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» є спеціальною правовою рамкою для праці в період війни. Він допомагає визначити, як укладати, змінювати, призупиняти і припиняти трудові договори, як організовувати робочий час, відпустки та оплату праці. Для правильного застосування потрібно враховувати чинну редакцію, норми КЗпП і фактичні обставини роботи конкретного підприємства.

Часті питання щодо закону

Чи замінює цей закон Кодекс законів про працю?

Ні, закон не замінює КЗпП повністю. Він встановлює спеціальні правила на період воєнного стану, які застосовуються пріоритетно у тих питаннях, що прямо ним врегульовані. В інших випадках продовжують діяти загальні норми трудового законодавства.

Що означає призупинення дії трудового договору?

Призупинення означає тимчасове припинення виконання основних обов’язків сторін: роботодавець не надає роботу, а працівник її не виконує. Це не є звільненням і не припиняє трудові відносини. Такий механізм застосовується, коли робота стала неможливою саме через обставини збройної агресії.

Чи може роботодавець змінити умови праці під час воєнного стану?

Так, закон передбачає спрощені підходи до зміни окремих умов праці, якщо це зумовлено роботою в умовах воєнного стану. Йдеться, зокрема, про режим роботи, переведення, організацію праці та кадрове оформлення. Однак такі рішення мають бути обґрунтованими і належно зафіксованими.

Чи можна обмежити щорічну відпустку працівника?

Під час воєнного стану щорічна основна відпустка може надаватися з урахуванням спеціальних обмежень, передбачених законом. Для працівників, залучених до робіт на критично важливих об’єктах, роботодавець у визначених випадках може відмовити у наданні відпустки. Водночас окремі соціальні відпустки мають спеціальний захист.

Як закон впливає на оплату праці?

Загальне правило про обов’язок виплачувати заробітну плату зберігається. Якщо роботодавець об’єктивно не може своєчасно провести виплату через бойові дії або інші воєнні обставини, закон передбачає особливості відповідальності та строків виконання цього обов’язку. Факт неможливості виплати має підтверджуватися реальними обставинами.

Чи допускається звільнення працівника під час відпустки або лікарняного?

Закон встановлює особливі правила припинення трудового договору в період воєнного стану, зокрема щодо працівників, які перебувають у відпустці або тимчасово непрацездатні. Водночас існують винятки та гарантії для окремих категорій. Для визначення дати звільнення і підстави потрібно звіряти чинну редакцію закону та КЗпП.

Чи стосується закон дистанційної роботи?

Закон прямо не зводиться лише до дистанційної роботи, але його норми застосовуються і до ситуацій, коли підприємство переходить на віддалений формат через воєнні обставини. Питання дистанційної та надомної роботи додатково регулюються КЗпП. Роботодавець має оформлювати такий режим так, щоб були зрозумілі завдання, облік роботи і порядок комунікації.

Чому важливо перевіряти останню редакцію закону?

Після прийняття закон змінювався, зокрема щодо відпусток, робочого часу, призупинення трудових договорів і кадрових процедур. Тому рішення, прийняте за старою редакцією, може не відповідати чинним правилам. Для кадрових наказів, розрахунків і спорів значення має редакція, актуальна на дату відповідної події.