Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»

№ 771/97-ВР
Чинний

Галузь права:

Дата прийняття: 23.12.1997

Дата набрання чинності: 23.07.1998

Остання редакція: 06.08.2025

Коротко про закон

закон україни про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів встановлює базові правила, за якими харчові продукти можуть вироблятися, зберігатися, перевозитися, продаватися та вводитися в обіг в Україні. Його головна мета — не допустити потрапляння до споживача небезпечної їжі, визначити відповідальність операторів ринку та правила державного контролю у харчовому ланцюгу.

Закон №771/97-ВР є чинним і застосовується до більшості суб'єктів, які мають справу з харчовими продуктами: від великих виробників і імпортерів до закладів громадського харчування, складів, перевізників і магазинів. Він також пов'язаний із вимогами до гігієни, простежуваності, відкликання продукції, процедур HACCP та інформування споживачів.

Що регулює закон

Закон визначає, що харчовий продукт може перебувати в обігу лише за умови його безпечності для здоров'я людини та відповідності встановленим вимогам. Він розмежовує поняття безпечності, якості, харчового продукту, оператора ринку, потужності, простежуваності, небезпечного продукту, нового харчового продукту, харчової добавки та інших категорій, які використовуються у сфері харчового права.

Окремий блок регулювання стосується обов'язків операторів ринку. Виробник, продавець, імпортер або інший учасник харчового ланцюга має забезпечити гігієнічні умови, контроль ризиків, належне маркування, збереження документів про походження продукту та можливість простежити його рух. Для багатьох операторів ключовою є вимога впровадження процедур, заснованих на принципах HACCP, тобто системного аналізу небезпечних факторів і контролю критичних точок.

Закон також регламентує державну реєстрацію потужностей, експлуатаційні дозволи для окремих видів діяльності, вимоги до імпортованих харчових продуктів, порядок вилучення або відкликання небезпечної продукції з обігу. У практичному застосуванні він працює разом із законодавством про державний контроль, інформацію для споживачів щодо харчових продуктів, ветеринарну медицину, санітарні заходи та захист прав споживачів.

Для кого закон є важливим

Насамперед закон важливий для операторів ринку харчових продуктів. До них належать виробники сировини і готової продукції, переробні підприємства, пекарні, молокозаводи, м'ясопереробні підприємства, заклади громадського харчування, кейтерингові компанії, супермаркети, невеликі магазини, інтернет-продавці харчових продуктів, склади та логістичні компанії, які перевозять або зберігають їжу.

Для імпортерів і дистриб'юторів закон визначає вимоги до введення продуктів в обіг, перевірки документів, простежуваності та дотримання українських правил безпечності. Для виробників він є основою організації технологічних процесів, контролю сировини, температурних режимів, санітарії, поводження з відходами та реагування на виявлені ризики.

Для споживачів закон має значення як гарантія того, що харчові продукти повинні бути безпечними, а інформація про них — достовірною. Для органів державного контролю він задає правову рамку, в межах якої перевіряється діяльність операторів ринку та приймаються рішення щодо небезпечної продукції.

Практичне застосування

На практиці закон застосовується під час відкриття харчового виробництва, кав'ярні, ресторану, магазину або складу. Оператор ринку має визначити, чи потрібно реєструвати потужність або отримувати експлуатаційний дозвіл, організувати процеси так, щоб запобігти забрудненню продуктів, забезпечити належні умови зберігання та вести документи, які підтверджують походження сировини і рух продукції.

Закон спрацьовує і тоді, коли виявлено небезпечний харчовий продукт. Якщо оператор ринку встановив або має підстави вважати, що продукт не відповідає вимогам безпечності, він повинен вжити заходів для вилучення його з обігу, повідомити компетентний орган у передбачених випадках і не допустити подальшого продажу. Простежуваність дозволяє встановити, від кого отримано продукт або сировину та кому продукцію передано далі.

Ще одна типова ситуація — перевірки Держпродспоживслужби. Під час контролю оцінюють гігієну виробничих приміщень, температурні режими, наявність процедур HACCP, дотримання умов зберігання, маркування, документи щодо постачальників і партій продукції. Закон також має значення при імпорті харчових продуктів, оскільки іноземна продукція, що потрапляє на український ринок, повинна відповідати українським вимогам безпечності.

Які питання виникають найчастіше

У сфері харчових продуктів найчастіше виникають питання не лише про загальну безпечність їжі, а й про конкретні дії оператора ринку до початку діяльності та під час обігу продукції. Особливо багато практичних питань пов'язано з малим бізнесом, громадським харчуванням, онлайн-продажами та перевірками.

  • чи потрібно реєструвати потужність для кафе, магазину, пекарні або доставки харчових продуктів;
  • коли необхідний експлуатаційний дозвіл, а коли достатньо державної реєстрації потужності;
  • які оператори ринку повинні впроваджувати процедури, засновані на принципах HACCP;
  • що означає простежуваність харчового продукту і які документи її підтверджують;
  • як діяти, якщо продукт виявився небезпечним або не відповідає встановленим вимогам;
  • які наслідки можливі за продаж харчових продуктів без належного контролю безпечності.

На що звернути увагу

Закон не варто розглядати ізольовано від суміжних актів. Вимоги до державного контролю, маркування, інформації для споживачів, окремих категорій продукції, гігієни кормів і ветеринарних аспектів деталізуються іншими законами та підзаконними актами. Тому для правильного застосування важливо враховувати не лише загальні принципи безпечності, а й спеціальні правила для м'яса, молока, риби, дитячого харчування, харчових добавок, ароматизаторів чи матеріалів, що контактують із їжею.

Окремої уваги потребує актуальна редакція. Закон неодноразово змінювався, зокрема у зв'язку з наближенням українських правил до європейської моделі харчової безпечності, посиленням ролі HACCP, уточненням процедур державної реєстрації, простежуваності та відповідальності операторів ринку. Станом на останню редакцію від 06.08.2025 слід перевіряти чинні формулювання саме перед прийняттям управлінських рішень, запуском виробництва або проходженням перевірки.

Висновок

Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» є базовим актом для всіх, хто виробляє, продає, імпортує, перевозить або зберігає харчові продукти. Він пояснює, хто відповідає за безпечність їжі, як має працювати контроль ризиків, що означає простежуваність і коли продукцію потрібно вилучати з обігу. Для споживача закон формує правову основу безпечного харчового ринку.

Часті питання щодо закону

На кого поширюється Закон про безпечність харчових продуктів?

Закон поширюється на операторів ринку, які виробляють, переробляють, зберігають, перевозять, імпортують або реалізують харчові продукти. Це можуть бути як великі підприємства, так і малі заклади громадського харчування, магазини, склади чи служби доставки, якщо їхня діяльність пов’язана з обігом їжі.

Чи стосується закон домашнього приготування їжі?

Закон орієнтований на обіг харчових продуктів на ринку, тобто на діяльність операторів, які вводять продукцію в обіг або надають її споживачам. Приготування їжі виключно для власного домашнього споживання зазвичай не є підприємницькою діяльністю оператора ринку.

Що таке оператор ринку харчових продуктів?

Оператор ринку — це суб’єкт, який відповідає за виконання вимог харчового законодавства у межах своєї діяльності. Ним може бути виробник, продавець, імпортер, перевізник, заклад харчування або інша особа, яка фактично контролює певний етап харчового ланцюга.

Коли потрібна державна реєстрація потужності?

Державна реєстрація потужності потрібна для багатьох об’єктів, де здійснюється виробництво або обіг харчових продуктів. Це стосується, зокрема, кафе, магазинів, складів, пекарень та інших місць діяльності оператора ринку, якщо закон не передбачає інший спеціальний режим.

Що таке HACCP у контексті цього закону?

HACCP — це система управління ризиками у харчовому виробництві та обігу, заснована на аналізі небезпечних факторів і контролі критичних точок. Закон закріплює підхід, за яким оператор ринку має не лише реагувати на порушення, а й запобігати ризикам для безпечності продуктів.

Що означає простежуваність харчового продукту?

Простежуваність означає можливість встановити походження харчового продукту, сировини або інгредієнтів, а також визначити, кому продукт був переданий далі. Це потрібно для швидкого вилучення або відкликання небезпечної продукції та для перевірки ланцюга постачання.

Що відбувається, якщо продукт визнано небезпечним?

Якщо харчовий продукт є небезпечним або є обґрунтовані підстави так вважати, оператор ринку повинен не допустити його подальший обіг. Залежно від ситуації застосовуються вилучення з продажу, відкликання від споживачів, повідомлення компетентного органу та інші заходи, передбачені харчовим законодавством.

Як закон пов’язаний із маркуванням харчових продуктів?

Закон встановлює загальну рамку безпечності та відповідальності операторів ринку, а детальні правила інформування споживачів визначаються спеціальним законодавством про інформацію щодо харчових продуктів. На практиці ці норми застосовуються разом, оскільки недостовірна або неповна інформація може впливати на безпечне використання продукту споживачем.