Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»

№ 875-XII
Чинний

Галузь права:

Дата прийняття: 21.03.1991

Дата набрання чинності: 27.04.1991

Остання редакція: 10.01.2026

Коротко про закон

Закон України про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні визначає базові державні гарантії для людей з інвалідністю, дітей з інвалідністю та їхніх законних представників. Він встановлює підхід держави до рівності прав, соціальної підтримки, працевлаштування, доступності об'єктів і послуг, участі громадських об'єднань осіб з інвалідністю у захисті прав своїх членів.

Закон № 875-XII діє з 1991 року і неодноразово змінювався відповідно до сучасного розуміння інвалідності, зайнятості, реабілітації та безбар'єрності. Для практики він важливий тим, що пов'язує соціальні гарантії з конкретними обов'язками державних органів, роботодавців, підприємств, установ, організацій і органів місцевого самоврядування.

Що регулює закон

Закон закріплює правові, економічні та організаційні основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю. Його предметом є не лише виплата допомоги чи пенсій, а ширша система умов, за яких людина з інвалідністю може навчатися, працювати, користуватися транспортом, отримувати послуги, брати участь у суспільному житті та захищати свої права.

Окремий блок норм стосується працевлаштування. Закон установлює норматив робочих місць для осіб з інвалідністю: для більшості роботодавців він визначається у відсотках до середньооблікової чисельності працівників, а для невеликих роботодавців передбачаються спеціальні правила. Невиконання такого нормативу може тягнути адміністративно-господарські санкції, що сплачуються до відповідного фонду соціального захисту.

Також закон охоплює створення безперешкодного середовища: доступність житлових, громадських і виробничих будівель, транспорту, інформації, засобів зв'язку, культурних і спортивних об'єктів. Він пов'язаний із реабілітацією, забезпеченням технічними та іншими засобами, професійною підготовкою, соціальними послугами, діяльністю громадських організацій осіб з інвалідністю та фінансуванням заходів соціального захисту.

Для кого закон є важливим

Насамперед закон стосується осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, їхніх батьків, опікунів, піклувальників та інших законних представників. Він допомагає зрозуміти, які гарантії держава визнає у сфері зайнятості, освіти, доступності, реабілітації, соціального обслуговування та участі у громадському житті.

Для роботодавців закон має прикладне значення через правила створення робочих місць, облік працевлаштованих осіб з інвалідністю, взаємодію зі службою зайнятості та відповідальність за невиконання нормативу. Для органів місцевого самоврядування і державних органів він визначає орієнтири щодо доступності інфраструктури, транспорту, послуг і програм підтримки.

Окремо закон важливий для громадських об'єднань осіб з інвалідністю, підприємств та організацій, створених такими об'єднаннями. Вони можуть брати участь у формуванні політики, представляти інтереси своїх членів, реалізовувати соціальні та реабілітаційні проєкти, а в окремих випадках користуватися передбаченими законом пільгами.

Практичне застосування

На практиці закон застосовується під час оформлення та реалізації соціальних гарантій, пов'язаних зі статусом особи з інвалідністю. Наприклад, його норми враховують при організації реабілітаційних заходів, підборі роботи з урахуванням медичних рекомендацій, створенні умов доступу до будівель, транспорту, інформаційних сервісів і соціальних послуг.

У сфері праці закон найчастіше використовується роботодавцями при визначенні нормативу робочих місць, плануванні вакансій, облаштуванні робочого місця, поданні звітності та оцінці ризику санкцій. Важливо, що формальне існування посади саме по собі не завжди вирішує питання: робоче місце має бути придатним для працівника з урахуванням його можливостей, професійної кваліфікації та умов праці.

У сфері будівництва, транспорту і послуг закон працює разом із державними будівельними нормами, правилами перевезень, законодавством про захист прав споживачів і нормами щодо недискримінації. Його положення враховують під час реконструкції будівель, закупівлі транспорту, облаштування пандусів, ліфтів, інформаційних табло, доступних сайтів і сервісів.

Які питання виникають найчастіше

Найбільше практичних питань пов'язано з тим, як загальні гарантії закону перетворюються на конкретні дії роботодавця, органу влади або надавача послуг. Зазвичай користувачів цікавлять такі теми:

  • які права має особа з інвалідністю у сфері праці, навчання, транспорту та соціальних послуг;
  • як роботодавець визначає норматив робочих місць для осіб з інвалідністю;
  • коли застосовуються адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу;
  • які обов'язки мають органи влади щодо доступності будівель, транспорту й інформації;
  • як закон пов'язаний з реабілітацією, соціальними послугами та медичним висновком про інвалідність;
  • які права мають громадські організації осіб з інвалідністю та створені ними підприємства.

На що звернути увагу

Закон № 875-XII є базовим, але не єдиним актом у сфері прав осіб з інвалідністю. Для повного розуміння конкретної ситуації потрібно враховувати Кодекс законів про працю України, законодавство про зайнятість, реабілітацію осіб з інвалідністю, соціальні послуги, освіту, містобудування, транспорт, публічні закупівлі та недискримінацію.

Особливо уважно слід перевіряти актуальну редакцію норм про працевлаштування, звітність роботодавців, порядок сплати санкцій, повноваження Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю та правила встановлення інвалідності. Ці питання змінювалися у зв'язку з реформами соціальної, медичної та трудової сфер. Тому практичне застосування закону залежить не лише від його тексту, а й від чинних підзаконних актів, роз'яснень компетентних органів і судової практики.

Висновок

Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» формує правову основу для участі людей з інвалідністю у праці, освіті, пересуванні, отриманні послуг і громадському житті. Його практична цінність полягає в тому, що він поєднує соціальні гарантії з конкретними обов'язками роботодавців, держави, місцевого самоврядування та надавачів послуг.

Часті питання щодо закону

Кого охоплює Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»?

Закон поширюється на осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, а також на їхніх законних представників у частині реалізації соціальних гарантій. Він також встановлює обов’язки для роботодавців, державних органів, органів місцевого самоврядування, установ, підприємств і організацій.

Чи регулює цей закон працевлаштування осіб з інвалідністю?

Так, один із ключових розділів закону присвячений зайнятості та створенню робочих місць для осіб з інвалідністю. Закон передбачає норматив робочих місць для роботодавців і пов’язує його невиконання з фінансовими наслідками у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Що означає норматив робочих місць для осіб з інвалідністю?

Це встановлена законом кількість робочих місць, яку роботодавець повинен забезпечити для працевлаштування осіб з інвалідністю. Розмір нормативу залежить від чисельності працівників і застосовується з урахуванням спеціальних правил для роботодавців із невеликою кількістю персоналу.

Хто контролює виконання роботодавцями вимог щодо працевлаштування?

У цій сфері важливу роль відіграє Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю та інші уповноважені органи в межах їхніх повноважень. Контроль може стосуватися звітності, правильності розрахунку нормативу, наявності працевлаштованих осіб з інвалідністю та сплати санкцій у разі порушень.

Чи встановлює закон вимоги до доступності будівель і транспорту?

Так, закон передбачає створення умов для безперешкодного доступу осіб з інвалідністю до об’єктів соціальної, інженерної та транспортної інфраструктури. Конкретні технічні вимоги зазвичай деталізуються у будівельних нормах, транспортних правилах та інших підзаконних актах.

Як цей закон пов’язаний із реабілітацією осіб з інвалідністю?

Закон визначає загальні гарантії соціальної захищеності, а питання реабілітації детальніше врегульовані спеціальним законодавством про реабілітацію осіб з інвалідністю. На практиці ці акти застосовують разом, зокрема щодо індивідуальних потреб людини, технічних засобів, професійної підготовки та соціальних послуг.

Чи можуть громадські організації осіб з інвалідністю впливати на реалізацію закону?

Так, закон визнає роль громадських об’єднань осіб з інвалідністю у представництві та захисті прав своїх членів. Такі організації можуть брати участь у підготовці пропозицій, соціальних програмах, громадському контролі та діяльності підприємств, створених для підтримки працевлаштування і соціальної інтеграції.

Чому важливо перевіряти останню редакцію цього закону?

Норми про соціальний захист, працевлаштування, доступність і порядок взаємодії з державними органами неодноразово змінювалися. Актуальна редакція потрібна для правильного застосування правил щодо нормативу робочих місць, санкцій, повноважень органів і чинних гарантій для осіб з інвалідністю.