Тристоронній договір
ДоговориКоротко про документ
Якщо потрібен трьохсторонній договір зразок допоможе правильно оформити домовленість, у якій беруть участь не дві, а три сторони. Такий документ використовують для оплати товарів або послуг третьою особою, переведення боргу, участі поручителя, заміни сторони у зобов’язанні, співпраці між замовником, виконавцем і платником.
Договір підписують усі учасники правовідносин: фізичні особи, підприємці, юридичні особи або їхні представники за довіреністю. Документ зазвичай не подається до державного органу, але може надаватися банку, бухгалтерії, контрагенту, нотаріусу, державному реєстратору чи суду як доказ домовленостей.
Готовий шаблон варто адаптувати під конкретну ситуацію: чітко визначити роль кожної сторони, предмет договору, порядок розрахунків, строки виконання, відповідальність і перелік додатків.
Коли потрібен тристоронній договір?
Тристоронній договір оформлюється тоді, коли для виконання домовленості недостатньо двох учасників і права або обов’язки виникають одразу у трьох сторін. На практиці такий формат застосовують, коли одна особа замовляє послугу, друга її виконує, а третя оплачує; коли боржник переводить борг на іншу особу за згодою кредитора; коли постачальник відвантажує товар одному отримувачу, а оплату здійснює інший платник.
Документ також використовують у відносинах між орендодавцем, орендарем і поручителем, між забудовником, інвестором і підрядником, між роботодавцем, навчальним закладом і працівником щодо оплати навчання. На відміну від звичайного договору, тут важливо не лише описати предмет угоди, а й розмежувати функції кожного учасника: хто передає майно, хто приймає результат, хто сплачує кошти, хто несе ризики та відповідальність.
Хто має право подати
Тристоронній договір не стільки подається, скільки укладається всіма сторонами, які беруть участь у правовідносинах. Його можуть підписувати громадяни, фізичні особи-підприємці, товариства, установи, громадські організації, органи місцевого самоврядування та інші юридичні особи. Якщо учасником є компанія, договір підписує керівник або інша уповноважена особа на підставі статуту, положення, наказу чи довіреності.
Фізична особа підписує документ особисто або через представника. Для окремих дій, наприклад розпорядження нерухомістю чи участі в нотаріальному правочині, повноваження представника мають бути підтверджені належною довіреністю. Перед підписанням варто перевірити правоздатність сторін, реквізити, повноваження підписантів і відсутність обмежень на укладення конкретної угоди.
Сторони тристороннього договору
У тристоронній угоді назви сторін мають відповідати суті правовідносин. Не обов’язково називати їх лише “Сторона 1”, “Сторона 2” і “Сторона 3”. Краще використовувати зрозумілі ролі: “Замовник”, “Виконавець” і “Платник”; “Кредитор”, “Первісний боржник” і “Новий боржник”; “Постачальник”, “Покупець” і “Отримувач”; “Орендодавець”, “Орендар” і “Поручитель”.
Правильне визначення сторін впливає на весь текст договору. Якщо роль учасника описана нечітко, надалі складно встановити, хто саме порушив зобов’язання, кому виставляється рахунок, хто підписує акт виконаних робіт або хто має право вимагати повернення коштів. У зразку договору бажано одразу закріпити, які права та обов’язки має кожна сторона окремо, а які дії виконуються спільно.
Куди подається тристоронній договір
У більшості випадків тристоронній договір зберігається у кожної сторони і нікуди спеціально не подається. Його примірники використовуються для підтвердження домовленостей, проведення оплати, бухгалтерського обліку, приймання робіт або врегулювання спору. Якщо договір укладають юридичні особи чи ФОП, один примірник зазвичай передається до бухгалтерії для формування рахунків, актів, податкових документів і платіжних доручень.
В окремих ситуаціях документ може подаватися банку для валютного або фінансового моніторингу, нотаріусу для посвідчення правочину, державному реєстратору при зміні прав на майно, суду як доказ, виконавцю або арбітражному керуючому. Якщо договір стосується нерухомості, корпоративних прав чи іншого майна з державною реєстрацією, слід окремо перевірити вимоги до форми та посвідчення.
Які документи додаються
Перелік додатків залежить від предмета угоди. До шаблону можна включити окремий розділ “Додатки”, де зазначаються всі документи, що є невід’ємною частиною договору. Це допомагає уникнути спорів щодо ціни, обсягу робіт, строків, технічних характеристик або повноважень підписантів.
- копії паспортів та реєстраційних номерів облікових карток платника податків для фізичних осіб;
- витяг або виписка з реєстру для юридичної особи чи ФОП;
- статут, положення або інший установчий документ, якщо це потрібно для перевірки повноважень;
- довіреність представника, наказ про призначення керівника або протокол уповноваженого органу;
- специфікація товару, технічне завдання, кошторис або графік виконання робіт;
- рахунок, акт приймання-передачі, акт виконаних робіт чи наданих послуг;
- документи на майно, якщо договір пов’язаний з передачею, орендою або оплатою такого майна;
- письмова згода кредитора, боржника, власника майна або іншої особи, якщо така згода потрібна за законом чи попереднім договором.
Істотні умови договору
Істотні умови — це положення, без яких договір може бути визнаний неукладеним або таким, що не дозволяє визначити реальні обов’язки сторін. Для тристороннього договору особливо важливо описати предмет угоди, ролі учасників, порядок виконання зобов’язань і взаємні підтвердження. Якщо одна сторона лише оплачує, а інша отримує товар або послугу, це потрібно прямо зазначити.
До істотних умов зазвичай належать найменування сторін, предмет договору, ціна або порядок її визначення, строки, порядок оплати, порядок передачі результату, відповідальність, умови розірвання та порядок вирішення спорів. Якщо документ оформлюється для переведення боргу, обов’язково зазначаються первісне зобов’язання, сума боргу, згода кредитора та момент переходу обов’язку до нового боржника.
Структура та обов’язкові реквізити
Якісний бланк тристороннього договору має бути структурованим і зрозумілим для всіх підписантів. У преамбулі зазначають дату, місце укладення, повні дані сторін і підстави повноважень представників. Далі викладають предмет договору, права та обов’язки кожної сторони, фінансові умови, строки, порядок приймання результату, відповідальність і завершальні положення.
- назва документа, дата та місце укладення;
- повне найменування або ПІБ кожної сторони;
- ідентифікаційні дані: код ЄДРПОУ, РНОКПП, адреса, контактні дані;
- посада, ПІБ і підстава повноважень підписанта;
- предмет договору та конкретна роль кожного учасника;
- ціна, валюта, порядок і строки розрахунків;
- строки виконання, порядок передачі товару, робіт, послуг або прав;
- відповідальність сторін і порядок відшкодування збитків;
- умови зміни, продовження та розірвання договору;
- кількість примірників і підписи всіх сторін.
Як правильно заповнити
Перед заповненням зразка слід визначити, яку саме модель відносин потрібно оформити. Один і той самий шаблон не варто механічно використовувати для оплати третьою особою, переведення боргу та спільного виконання робіт без адаптації. У кожному випадку потрібно окремо описати, що робить кожна сторона, у який строк і який документ підтверджує виконання.
У реквізитах не допускаються скорочення, які можуть ускладнити ідентифікацію учасника. Для юридичних осіб зазначають повну назву, код ЄДРПОУ, місцезнаходження, банківські реквізити та дані керівника. Для фізичних осіб — ПІБ, паспортні дані або дані ID-картки, адресу та податковий номер, якщо він використовується в договорі.
Особливу увагу варто приділити оплаті. Потрібно зазначити, хто платить, кому, за що саме, у який строк і що вважається моментом оплати. Якщо результат приймає не платник, а інша сторона, у договорі треба передбачити, хто підписує акт приймання-передачі та чи впливає підписання акта на обов’язок оплатити.
Типові помилки
Найчастіше помилки виникають через використання звичайного двостороннього договору без повної переробки під трьох учасників. Через це в тексті з’являються суперечності: оплачує одна сторона, але обов’язок оплатити покладено на іншу; акт підписує отримувач, але права вимоги має платник; відповідальність описана лише для двох сторін.
- не визначено роль третьої сторони або її участь описана формально;
- у договорі залишені посилання на “обидві сторони” замість трьох учасників;
- відсутня згода кредитора при переведенні боргу;
- не зазначено, хто саме приймає товар, роботи або послуги;
- немає порядку оплати третьою особою та призначення платежу;
- підписант не має належних повноважень;
- додатки згадані в тексті, але фактично не підписані сторонами;
- кожна сторона отримала примірник з різним текстом або без усіх підписів.
Строки розгляду
Оскільки тристоронній договір є цивільно-правовою або господарською угодою, загального строку “розгляду” державним органом для нього немає. Строки визначають самі сторони: коли договір набирає чинності, до якої дати виконуються зобов’язання, коли здійснюється оплата, у який період підписуються акти та як довго діють гарантійні або інші додаткові обов’язки.
Якщо договір подається нотаріусу, банку, реєстратору чи суду, строки перевірки залежать від конкретної процедури. У самому документі бажано передбачити, що він набирає чинності з моменту підписання всіма сторонами або з іншої погодженої дати.
Часті питання
Чи правильно писати “трьохсторонній” чи “тристоронній” договір?
У юридичних текстах частіше використовується форма “тристоронній договір”. Водночас у пошуку часто вводять “трьохсторонній договір зразок”, тому обидва варіанти зрозумілі. У самому документі краще використовувати уніфіковану назву “Тристоронній договір”.
Чи потрібно посвідчувати тристоронній договір у нотаріуса?
Не завжди. Нотаріальне посвідчення потрібне тоді, коли цього вимагає закон для конкретного виду правочину або коли сторони самі домовилися про таку форму. Наприклад, угоди щодо нерухомості чи окремих майнових прав можуть мати спеціальні вимоги до форми.
Скільки примірників потрібно підписати?
Зазвичай оформлюють по одному оригінальному примірнику для кожної сторони, тобто три примірники. Якщо договір подається нотаріусу, банку, реєстратору або іншій установі, може знадобитися додатковий примірник.
Чи може третя сторона бути лише платником?
Так, це поширена ситуація. У договорі потрібно прямо зазначити, що третя сторона здійснює оплату за іншу особу, визначити призначення платежу, суму, строки та наслідки прострочення. Також варто описати, чи має платник право вимагати підтвердження виконання договору.
Чи можна використати один шаблон для переведення боргу?
Можна, але шаблон потрібно адаптувати. Для переведення боргу важливо зазначити первісного боржника, нового боржника, кредитора, підставу виникнення боргу, його розмір і чітку згоду кредитора на заміну боржника.
Що робити, якщо одна зі сторін не підписала договір?
Якщо договір передбачає участь трьох сторін, відсутність підпису одного учасника зазвичай означає, що домовленість не набула повної юридичної сили для всіх. До початку виконання потрібно отримати підпис усіх сторін або переоформити документ відповідно до фактичної моделі відносин.
Чи можна підписати тристоронній договір електронним підписом?
Так, якщо сторони погодили електронну форму та використовують належні електронні підписи. Для бізнесу це зручно при дистанційному укладенні угод, але потрібно зберегти електронні файли, протокол підписання та всі додатки до договору.
Чи можна змінити одну сторону після підписання договору?
Такі зміни зазвичай оформлюються додатковою угодою, яку підписують усі сторони, якщо інше не передбачено договором або законом. У додатковій угоді потрібно зазначити, з якої дати змінюється сторона та які права й обов’язки переходять до нового учасника.