Державна податкова служба пояснила, як визначати мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) для сільськогосподарських угідь. У період дії воєнного стану цей показник не може опускатись нижче 700 грн за кожен гектар, а якщо рілля займає половину ділянки чи більше — нижче 1400 грн, повідомляє «Закон і Бізнес».
Що сталося
МПЗ — це найменша величина податкового навантаження, яку держава очікує від особи, що володіє або користується земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь. До користування зараховують оренду, суборенду, емфітевзис і постійне користування. Розрахунок ведуть окремо для кожної земельної ділянки.
Коли протягом календарного року право на ділянку переходить від однієї особи до іншої, зобов’язання розподіляється пропорційно місяцям фактичного володіння. Попередній користувач рахує МПЗ за місяці до моменту втрати права, а новий — починаючи з місяця реєстрації цього права. Якщо аграрій обробляє землю фізичних осіб без офіційного договору оренди чи без державної реєстрації, платити МПЗ доведеться власникові ділянки.
Для земель, яким проведено нормативну грошову оцінку, суму обчислюють так: нормативну грошову оцінку ділянки (з урахуванням індексації) множать на коефіцієнт 0,057 і на кількість місяців користування, після чого ділять на 12. Цей коефіцієнт застосовується з 2025 року і до завершення року, в якому скасують воєнний стан. Отриманий результат порівнюють із мінімальними значеннями — 700 або 1400 грн за гектар — і обирають більше з двох чисел.
Однак на територіях, які потрапили до переліку можливих бойових дій або тимчасової окупації (затвердженого наказом Мінрозвитку №376), вказані мінімуми не діють.
Що каже закон
Важливо розуміти, що МПЗ не є окремим податком, який слід сплачувати понад уже сплачені суми. Це лише пороговий показник: розраховане МПЗ порівнюють із сумою податків, зборів та орендної плати, яку ви сплатили за рік. Таким чином держава визначає мінімально допустимий рівень податкового навантаження на землю.
Ті, хто працює на спрощеній системі, відображають розрахунок МПЗ у додатках до податкової декларації. Для платників єдиного податку третьої групи це додаток «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік», а для четвертої групи — додаток 3 з такою самою назвою. У цих формах зазначають площу ділянки, її нормативну грошову оцінку, застосований коефіцієнт і період користування — окремо по кожній ділянці.
Що робити
По-перше, перевірте, чи належите ви до платників МПЗ. Якщо ви володієте або законно користуєтесь сільгоспземлею, з’ясуйте, чи проведено для вашої ділянки нормативну грошову оцінку, і чи не розташована вона на території, виключеній з-під дії мінімумів.
По-друге, обчисліть суму МПЗ за наведеною формулою, порівняйте її з мінімальним значенням і врахуйте вже сплачені за рік податки та орендні платежі. Якщо різниця позитивна, перевірте правильність розрахунків.
Якщо ви орендуєте землю без державної реєстрації договору, пам’ятайте: МПЗ сплачує власник, але відсутність реєстрації може мати інші юридичні наслідки. Для уникнення непорозумінь краще оформити орендні відносини належним чином.
За інформацією видання «Закон і Бізнес».
Матеріал має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Докладніше.