Якщо дитина законно виїхала за кордон, але другий із батьків вирішив не повертатися, це не просто сімейна суперечка. Згода на поїздку не означає згоду на те, що дитина залишиться в іншій країні назавжди. Перебування сина чи доньки за кордоном стає незаконним тоді, коли порушує право другого з батьків на участь у вихованні дитини.
Повернути дитину можна двома основними шляхами: через український суд, який визначить місце проживання дитини, або через механізм Гаазької конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей. У Мін’юсті пояснюють, що для цього не обов’язково їхати за кордон і самостійно забирати дитину — державні органи мають інструменти для її повернення.
Коротко
- Згода на виїзд не дорівнює згоді на зміну постійного місця проживання дитини.
- Якщо другий із батьків утримує дитину за кордоном без згоди іншого, це може кваліфікуватись як міжнародне викрадення дитини.
- Повертати дитину можна через суд в Україні або через Міністерство юстиції за Гаазькою конвенцією.
- Подати заяву можна незалежно від того, в якій країні перебуває дитина, якщо ця країна є учасницею конвенції.
- Швидкість повернення залежить від наявності доказів, країни перебування дитини та того, чи не створено ризик для дитини.
Чи є перебування дитини за кордоном незаконним, якщо виїзд був за згодою
Типова ситуація: батько підписав дозвіл на тимчасовий виїзд дитини з матір’ю до Польщі, Німеччини чи іншої країни. Через кілька місяців мати повідомляє, що не планує повертатися, і дитина залишається за кордоном без згоди батька.
З юридичного погляду це може бути порушенням. Дозвіл на тимчасову поїздку не означає згоду на постійне проживання дитини в іншій державі. Як пояснюють у Мін’юсті, перебування дитини стає незаконним тоді, коли один із батьків одноосібно змінює звичне місце проживання без рішення суду чи згоди другого з батьків.
Тому навіть якщо дитина виїхала цілком законно, її подальше утримання за кордоном без домовленості може бути підставою для звернення до суду або до Мін’юсту.
Куди звертатися, якщо один із батьків утримує дитину за кордоном
Найперше варто зафіксувати факт відмови повернути дитину письмово чи скриншотами переписки. Після цього є два основні напрями.
Перший — подати позов до українського суду про визначення місця проживання дитини з вами. Підсудність такого позову визначають за правилами ЦПК, тому суд для подання треба визначати окремо. Суд вирішує спір про місце проживання, а питання повернення дитини часто потребує окремої вимоги про її відібрання та повернення.
Другий — звернутися до Міністерства юстиції України із заявою про повернення дитини на підставі Гаазької конвенції 1980 року. Це працює, якщо країна, де перебуває дитина, є учасницею конвенції. Мін’юст передає справу до компетентного органу іншої держави, і той вживає заходів для повернення дитини.
Обидва шляхи можна використовувати паралельно, але краще спочатку проконсультуватися з юристом, який спеціалізується на сімейних спорах із міжнародним елементом.
Як повернути дитину через український суд
Судовий спосіб підходить, коли батьки не можуть домовитися і один із них фактично утримує дитину за кордоном. Ви подаєте позов про визначення місця проживання дитини. Суд оцінює докази у справі та враховує думку дитини, якщо вона може її висловити, з урахуванням віку й обставин.
Якщо суд визначить, що дитина має проживати з вами в Україні, рішення буде обов’язковим для другого з батьків. Проте примусове виконання рішення за кордоном може бути ускладнене, особливо якщо країна не визнає українські судові рішення автоматично.
У таких справах важливо зібрати докази: переписку, документи про виїзд, відомості про навчання дитини за кордоном, підтвердження вашого зв’язку з дитиною. Якщо ви не маєте жодного рішення про місце проживання, почати варто саме з нього.
Що таке Гаазька конвенція і як за нею повернути дитину
Гаазька конвенція 1980 року створена саме для таких ситуацій: дитину перемістили або утримують в іншій країні з порушенням права другого з батьків. Україна є учасницею цієї конвенції, тому механізм доступний для українців.
Заява подається через Міністерство юстиції України. Звернення через Мін’юст не передбачає мита за подання заяви до центрального органу, але окремі витрати у справі можливі. У заяві потрібно вказати, де перебуває дитина, як вона виїхала і чому її повернення порушує ваші права.
Головна мета конвенції — швидке повернення дитини до звичного середовища, а не вирішення спору про те, з ким дитині краще. Тому суд у країні перебування дитини розглядає питання про повернення, а не про піклування.
Чи можна повернути дитину, якщо країна не є учасницею Гаазької конвенції
Так, але складніше. Якщо дитина перебуває в країні, яка не приєдналася до конвенції, механізм звернення через Мін’юст не працює. Тоді доведеться звертатися до суду в Україні з позовом про визначення місця проживання, а потім добиватися виконання цього рішення в іншій країні.
У такому разі можуть знадобитися місцеві адвокати, які знають законодавство тієї держави. Також можна спробувати вирішити спір через переговори, медіацію або консульські органи України, які можуть сприяти налагодженню контакту з дитиною.
Скільки часу може тривати повернення дитини
Строк залежить від обраного механізму та країни. За Гаазькою конвенцією судовий розгляд має бути швидким, зазвичай рішення ухвалюють протягом кількох місяців, але на практиці процес може затягнутися через переклад документів, запити між країнами чи апеляції.
Тривалість розгляду в українському суді залежить від обставин справи, навантаження суду, доказів, експертиз та оскарження. Додайте до цього час на виконання рішення за кордоном.
Тому що швидше ви зафіксуєте порушення і звернетеся по допомогу, то більше шансів повернути дитину без тривалих судових процесів.
Що каже закон
Основні правила визначає Сімейний кодекс України. Він закріплює рівність прав і обов’язків батьків щодо виховання дитини. Якщо батьки не можуть домовитися, місце проживання дитини визначає суд.
У Цивільному кодексі України можна знайти загальні норми про захист особистих немайнових прав, зокрема прав дитини та батьків. Суд керується цими нормами, коли встановлює порушення права одного з батьків на спілкування з дитиною.
Щодо міжнародного повернення дитини Україна виконує зобов’язання за Гаазькою конвенцією 1980 року. Центральним органом є Міністерство юстиції України, яке приймає заяви і передає їх до іншої держави.
Покроково
- Зафіксуйте факт, що дитина не повернулася: збережіть переписку, повідомлення, документи про виїзд і відмову повернутися.
- Спробуйте домовитися з другим із батьків письмово, щоб зафіксувати його позицію.
- Якщо домовитися неможливо, зверніться до юриста із сімейних спорів, який оцінить перспективу судового чи адміністративного повернення.
- Визначте, чи є країна перебування дитини учасницею Гаазької конвенції.
- Залежно від ситуації подайте позов до українського суду про визначення місця проживання дитини або заяву до Міністерства юстиції.
- Слідкуйте за розглядом справи та надавайте додаткові докази на вимогу суду чи Мін’юсту.
- Після отримання рішення про повернення контролюйте його виконання за кордоном.
Документи
- зразок позовної заяви про визначення місця проживання дитини — потрібна, коли ви звертаєтеся до українського суду, щоб визначити, з ким має жити дитина.
- зразок договору про виховання та утримання дитини — може знадобитися, якщо батькам вдалося домовитися і вони хочуть зафіксувати домовленості без суду.
- зразок заяви-згоди на виїзд дитини за кордон — використовуйте для майбутніх поїздок, щоб чітко вказати строк і мету виїзду.
Строки, штрафи, типові помилки
- Гаазька конвенція орієнтує суд на розгляд заяви про повернення дитини, якщо можливо, протягом шести тижнів.
- Позов про визначення місця проживання дитини розглядається за загальними строками цивільного судочинства — до кількох місяців.
- Штрафів за неповернення дитини за кордоном немає, але суд може стягнути з винного батька судовий збір та інші витрати.
- Типова помилка: чекати, поки другий із батьків сам передумає. Що довше дитина перебуває за кордоном, то складніше довести, що її звичне середовище — Україна.
- Інша помилка: давати усну згоду на виїзд без письмового документа із зазначенням строку.
- Ще одна помилка: самостійно їхати за кордон і намагатися забрати дитину силою — це може спричинити кримінальну відповідальність у країні перебування.
| Спосіб повернення | Куди звертатися | Підстава | Переваги | Недоліки |
|---|---|---|---|---|
| Суд в Україні | Місцевий загальний суд | Позов про визначення місця проживання | Рішення обов’язкове для обох батьків | Виконання за кордоном не гарантоване |
| Гаазька конвенція | Міністерство юстиції України | Заява про повернення дитини | Створює міжнародний механізм повернення | Діє лише між країнами-учасницями |
Часті питання
Чи можна повернути дитину, якщо вона виїхала за нотаріальною згодою, але мати вирішила не повертатися?
Так. Нотаріальна згода на тимчасовий виїзд не означає згоду на постійне проживання дитини в іншій країні. Якщо другий із батьків без вашого дозволу змінив звичне місце проживання дитини, ви можете звернутися до суду або до Мін’юсту.
Що робити, якщо дитину вивезли за кордон взагалі без письмової згоди другого з батьків?
Це може бути підставою для кваліфікації вивезення як міжнародного викрадення дитини. Варто одразу звертатися до Міністерства юстиції із заявою за Гаазькою конвенцією, а також подати позов про визначення місця проживання в українському суді.
Чи може батько заборонити виїзд дитини за кордон у майбутньому?
Так, батько може звернутися до суду або органів опіки, якщо є спір щодо виїзду. Під час воєнного стану правила виїзду дітей змінені, тому потреба у згоді другого з батьків залежить від конкретної ситуації. Але рішення про постійну заборону виїзду ухвалює суд.
Чи впливає воєнний стан на повернення дитини з-за кордону?
Воєнний стан не скасовує права батьків щодо дитини, але може вплинути на оцінку судом ризиків для дитини в Україні. Суд у країні перебування дитини може відмовити в поверненні, якщо буде доведено серйозний ризик для життя чи здоров’я дитини через бойові дії.
Чи можна подати заяву про повернення дитини через консульство України?
Консульство не є органом, який ухвалює рішення про повернення, але може допомогти із встановленням контакту з дитиною, надати правову інформацію та сприяти зв’язку з місцевими органами. Основну заяву за Гаазькою конвенцією подають через Міністерство юстиції України.
Чи треба платити державне мито за позов про визначення місця проживання дитини?
За позови про захист прав дитини судовий збір може не справлятися або бути зменшеним. Точний розмір залежить від вимог позову, тому варто перевірити чинні ставки на момент подання або уточнити в суді.
За інформацією видання «Закон і Бізнес».
Матеріал має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Докладніше.