У реєстрі судових рішень вдалося відшукати лише 16 вироків, де фігурують дропи — особи, які за плату віддають злочинцям доступ до власних банківських карток, рахунків та інтернет-банкінгу, повідомляє «Закон і Бізнес» з посиланням на Opendatabot. Більшість знайдених справ пов’язана зі схемами наркотрафіку; у цих вироках строки позбавлення волі становили від двох до десяти років.
Що сталося
На середину вересня цього року в базі судових рішень було виявлено 16 вироків, у яких згадуються особи, що їх називають дропами або грошовими мулами. Три з них суди ухвалили протягом 2026 року. У 2024 і 2025 роках подібних рішень не зафіксували взагалі. Пік такої практики припав на 2020 рік, коли винесли вісім вироків; по два рішення датовані 2019 і 2021 роками, ще одне — 2023-м.
У тринадцяти провадженнях (81%) рахунки дропів використовувалися в ланцюжках, пов’язаних з обігом наркотиків. Інші три вироки стосувалися схем онлайн-шахрайства. У 12 вироках основним покаранням було позбавлення волі на строк від двох до десяти років, але не завжди засуджували власника дроп-рахунку. Водночас у восьми випадках засуджених звільнили від відбування покарання з випробуванням. Штраф як покарання фігурував у чотирьох вироках, а в шести рішеннях зазначено його розмір — від 98,6 тисячі до 850 тисяч гривень.
Окремі рішення передбачали стягнення коштів на користь потерпілих. В одному вироку сума відшкодування сягнула 8,65 млн грн, із яких 6,65 млн — матеріальна шкода, а 2 млн — моральна. У двох інших справах обвинувачені добровільно компенсували потерпілим загалом 42,1 тис. грн. Найбільше рішень — десять, або 63%, — ухвалили суди Києва. По два вироки зафіксовано на Одещині, по одному — на Дніпропетровщині, Закарпатті, Київщині та Миколаївщині.
Що каже закон
Окремої статті саме про дроп-схеми поки немає; у знайдених вироках фігурували насамперед схеми наркотрафіку та онлайн-шахрайства, а роль власника рахунку треба оцінювати окремо. У вересні Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт №16013, який пропонує запровадити окрему кримінальну відповідальність за передачу чи отримання платіжних карток, рахунків і доступу до них для використання в шахрайських та інших злочинних схемах. Доки цей документ не став законом, правила користування платіжними картками й рахунками регулює Закон України «Про платіжні послуги».
Що робити
Передусім не передавайте стороннім свою банківську картку, реквізити рахунку чи паролі від інтернет-банкінгу, навіть якщо вам обіцяють винагороду. Якщо ви вже передали картку чи доступ і є підозрілі операції, припиніть доступ до рахунку, зверніться до банку та повідомте Кіберполіцію. Для офіційного закриття рахунку можна скористатися зразком заяви про закриття рахунку в банку. Збережіть письмові підтвердження звернення до фінустанови — вони знадобляться, якщо вашим рахунком зацікавиться слідство.
За інформацією видання «Закон і Бізнес».
Матеріал має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Докладніше.