Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкт № 14327-д, який відкриває шлях Україні до Єдиної зони платежів у євро. Документ запроваджує єдину базу даних про рахунки та банківські сейфи фізичних осіб, а також обіцяє здешевити євро-перекази для громадян і бізнесу, повідомляє «УНІАН».
Що сталося
За ухвалення законопроєкту проголосували 249 народних депутатів. Приєднання до SEPA означає, що банківські перекази в євро між Україною та країнами-учасницями відбуватимуться за спільними правилами, без зайвих комісій та з меншими затримками, ніж тепер. Щоб отримати такий статус, українське законодавство у сфері фінансового моніторингу має відповідати вимогам Європейського Союзу.
Головна зміна для звичайних людей — поява Реєстру рахунків та індивідуальних банківських сейфів. У цій базі фіксуватимуть сам факт відкриття або закриття рахунку, електронного гаманця чи договору оренди сейфа, а також основні дані власника. Туди передаватимуть інформацію Національний банк, банки, небанківські фінустанови, платіжні сервіси та емітенти електронних грошей. Водночас рух коштів, залишки на рахунках і вміст сейфів до реєстру не потраплять — ідеться лише про те, де саме у громадян відкриті рахунки або орендовані сейфи.
Окремо документ передбачає створення реєстру кінцевих бенефіціарів трастів, розширення переліку суб’єктів фінансового моніторингу та жорсткішу відповідальність за подання неправдивих відомостей про власників компаній. Хоча проєкт зареєстрували ще у квітні, до розгляду в сесійній залі народні депутати дісталися лише зараз.
Що каже закон
Проєкт закону вносить зміни до низки нормативних актів. Це потрібно, щоб узгодити українські правила фінансового моніторингу з європейськими директивами.
Адмініструвати реєстр буде центральний орган виконавчої влади, відповідальний за фінансову політику, — тобто Міністерство фінансів. Доступ до бази отримають лише окремі державні органи в межах процедур фінансового моніторингу. За словами заступниці голови профільного комітету Ольги Василевської-Смаглюк, прямий доступ матимуть Бюро економічної безпеки, АРМА та НАЗК — це мінімальний перелік, передбачений європейськими директивами. Сам законопроєкт наголошує, що для фізичних осіб жодних обмежень чи затримок у проведенні операцій не передбачено.
Що робити
Закон ще не ухвалено остаточно — він пройшов лише перше читання. Тому зараз жодних додаткових дій від власників рахунків не вимагається.
Якщо у вас виникнуть питання, які саме дані банк передаватиме до реєстру або як захищена ваша інформація, зверніться до установи письмово. Для цього стане в пригоді лист-звернення до банку. Якщо ж банк порушуватиме ваші права — наприклад, неправомірно відмовить у доступі до власних даних або передасть неточні відомості, можна подати скаргу до НБУ на банк.
За інформацією видання «УНІАН».
Матеріал має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Докладніше.