Крадіжка грошей у особи, яка проживала з винним в одній квартирі, помилково кваліфікована за ч. 3 ст. 140 КК України, оскільки кваліфікуючої ознаки "проникнення у житло" в даному разі не було (Кража денег у лица, проживавшего с виновным в одной квартире, ошибочно квалифицирована по ч. 3 ст. 140 УК Украины, поскольку квалифицирующего признака "проникновения в жилье" в данном случае не было)

ПРЕЗИДІЯ ДОНЕЦЬКОГО ОБЛАСНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

від 15 березня 1989 року

(Витяг)

Вироком Ворошиловського районного народного суду м. Донецька Б. засуджений за ч. 3 ст. 140 КК України. Його визнано винним у тому, що, заволодівши ключем від квартири своєї матері, він викрав звідти 7800 крб., що належали А., який тимчасово там проживав. Того ж дня Б. було затримано, гроші у нього вилучено і повернуто А.

Касаційною інстанцією вирок залишено без змін.

Перший заступник Голови Верховного Суду України порушив у протесті питання про зміну судових рішень у справі і перекваліфікацію дій засудженого з ч. 3 на ч. 2 ст. 140 КК. Президія Донецького обласного суду протест задовольнила, вказавши на таке.

Кваліфікуючи дії Б. за ч. 3 ст. 140 КК органи попереднього слідства і суд послалися на те, що він не мав ключа від квартири своєї матері і, таємно ним заволодівши, протиправно проник у житло, звідки вчинив крадіжку.

Проте з матеріалів справи видно, що засуджений був членом сім'ї матері, постійно жив у її квартирі. Тому висновок органів попереднього слідства і суду, що Б. протиправно проник у квартиру, де проживав, є невірним і суперечить змісту ч. 3 ст. 140 КК.

У зв'язку з цим президія обласного суду визнала, що дії Б. мають кваліфікуватися не за ч. 3, а за ч. 2 цієї статті - за ознакою заподіяння потерпілому значної шкоди.