|
Міністерство економіки своїм наказом затвердило нові Правила роздрібної торгівлі продовольчими товарами (цей документ наведено в додатку «Документи» сьогоднішнього номера газети). Слід зазначити, що вони не зазнали кардинальних змін порівняно зі старими Правилами продажу продовольчих товарів, що втратили чинність. Проте деякі положення нових Правил заслуговують на увагу.
|
Нові правила роздрібної торгівлі продуктами харчування: що цікавого?
Вимоги до організації торгівлі
Терміни реалізації продтоварів
Якщо з продтоварами щось не так...
Документи статті
• КУпАП – Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.
• Закон про якість продуктів – Закон України «Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини» від 23.12.97 р. № 771/97-ВР, зі змінами та доповненнями.
• Закон про вилучення – Закон України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції» від 14.01.2000 р. № 1393-XIV.
• Правила торгівлі продтоварами – Правила роздрібної торгівлі продовольчими товарами, затверджені наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 11.07.2003 р. № 185.
• Старі правила – Правила продажу продовольчих товарів, затверджені наказом МЗЕЗ України від 28.12.94 р. № 237.
На кого поширюються Правила
Правила торгівлі продтоварами поширюються на всіх суб’єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, що здійснюють на території України роздрібний продаж продовольчих товарів, і регулюють низку питань щодо організації підприємницької діяльності у сфері роздрібної торгівлі продтоварами (крім роздрібної торгівлі картоплею і плодоовочевою продукцією, а також алкогольними напоями), зокрема:
1) регламентують порядок приймання, зберігання, підготовки до продажу і продажу продовольчих товарів через роздрібну торговельну мережу;
2) визначають вимоги до дотримання прав споживачів стосовно якості та безпеки товару;
3) визначають вимоги до рівня торговельного обслуговування покупців.
Роздрібний продаж продовольчих товарів може здійснюватися через:
|
Старі правила
|
Правила торгівлі продтоварами
|
|
1
|
2
|
|
Спеціалізовані підприємства продовольчих товарів
|
Спеціалізовані підприємства, у тому числі фірмові продовольчих товарів
|
|
Підприємства торгівлі товарами повсякденного попиту
|
Магазини «Товари повсякденного попиту» системи споживчої кооперації
|
|
Відділи (секції) підприємств, що торгують непродовольчими товарами
|
Відділи (секції) підприємств з універсальним асортиментом непродовольчих товарів
|
|
Стаціонарну дрібнороздрібну торговельну мережу (палатки, кіоски), торговельні автомати
|
Стаціонарну дрібнороздрібну торговельну мережу (палатки, кіоски, торговельні автомати)
|
|
Пересувну торговельну мережу (автокрамниці, автопричепи, візки, лотки, бочки, цистерни тощо)
|
Пересувну торговельну мережу (автокрамниці, автопричепи, візки, лотки, бочки, цистерни тощо)
|
Що ж змінилося? Тепер доставка продовольчих товарів на замовлення Правилами торгівлі продтоварами не регламентується. Нагадаємо, що для такого виду обслуговування покупців діють свої специфічні Правила продажу товарів за замовленням і вдома у покупців, затверджені наказом МЗЕЗторгу України від 29.03.99 р. № 199. У той же час до переліку пунктів роздрібної торгівлі потрапили склади-магазини та установи (підприємства) громадського харчування. Стосовно останніх слід зазначити, що для них також уже розроблено окремий документ, що регламентує їх роботу, – Правила роботи закладів (підприємств) громадського харчування, затверджені наказом Мінекономіки від 24.07.2002 р. № 219. Тепер, крім своїх специфічних правил, підприємства громадського харчування повинні будуть дотримуватися і Правил торгівлі продтоварами.
Також хочемо звернути увагу, що в контексті Правил торгівлі продтоварами під «продуктом харчування» розуміється будь-який продукт, який у натуральному вигляді чи після відповідної обробки вживається людиною в їжу або для пиття.
Порядок приймання, зберігання, підготовки до продажу і продажу продтоварів
Правила торгівлі продтоварами містять цілу низку вимог до порядку приймання, зберігання, підготовки до продажу і продажу таких груп товарів:
хліба і хлібобулочних виробів;
кондитерських виробів та меду;
круп, макаронних виробів, муки, крохмалю, цукру і кухонної солі;
м’яса і м’ясопродуктів;
молока, молокопродуктів, майонезу, морозива, харчових жирів, сиру, яєць курячих харчових;
риби і риботоварів;
безалкогольних та слабоалкогольних напоїв.
В основному такі вимоги не змінилися, тобто були перенесені зі Старих правил. На що ж слід звернути увагу?
По-перше, терміни реалізації. Так, пунктом 14 Правил торгівлі продтоварами встановлено, що реалізація харчових продуктів на підприємствах роздрібної торгівлі дозволяється тільки протягом термінів їх придатності до споживання, які визначено нормативними документами для певних видів продуктів.
Для більшості наведених вище груп товарів (кондитерські вироби та мед; крупи, макаронні вироби, мука, крохмаль, цукор і кухонна сіль; м’ясо і м’ясопродукти; молоко, молокопродукти, майонез, морозиво, харчові жири, сири, яйця курячі харчові; безалкогольні та слабоалкогольні напої) нормативним документом, що визначав термін їх реалізації в роздрібній мережі, були саме Старі правила (у них наводилися таблиці із зазначенням граничних термінів реалізації конкретних продовольчих товарів). Оскільки їх скасовано, а спеціальні нормативні документи з цього питання відсутні, то на сьогодні для зазначених груп товарів терміни їх реалізації в роздрібній мережі визначаються тільки термінами їх придатності до споживання.
Визначення терміну придатності харчового продукту
Витяг із Закону про якість продуктів
|
«<...> термін придатності харчового продукту – проміжок календарного часу, визначений виробником цього продукту, протягом якого, у разі додержання відповідних умов зберігання, якісні показники та показники безпеки цього продукту повинні відповідати вимогам нормативних документів та нормативно-правових актів».
|
|
Заслуговує на увагу й те, що при дотриманні відповідних умов зберігання удвічі збільшено термін реалізації хліба і хлібобулочних виробів в упаковці.
По-друге, супровідні документи. Пунктом 11 Правил торгівлі продтоварами передбачено, що на всі харчові продукти та продовольчу сировину в суб’єкта господарської діяльності повинні бути документи, наявність яких передбачено чинними нормативно-правовими актами. Слід зазначити, що в Старих правилах наводився перелік таких документів. Зокрема, до нього включалися товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, прибутково-видаткові накладні, посвідчення про якість, сертифікат відповідності державній системі сертифікації або копія сертифіката відповідності, завірена постачальником, на товар, який підлягає обов’язковій сертифікації.
У деяких випадках при перевірках працівники контролюючих органів часто наполягали на наявності всіх перелічених документів, включених до цього переліку (особливо «популярними» були товарно-транспортні накладні). Тепер же роздрібним торговцям продтоварами простіше буде обґрунтовувати відсутність якого-небудь із перелічених документів (звичайно, не варто «жартувати» з прибутково-видатковими накладними та документами, що підтверджують якість і безпеку товарів).
У Правилах торгівлі продтоварами додатково закріплено, що харчові продукти та продовольча сировина, що надходять до торговельної мережі, повинні відповідати вимогам чинного законодавства, чинних нормативно-правових актів і нормативних документів щодо показників якості та безпеки харчових продуктів, упаковки, маркування, транспортування, приймання і зберігання.
Більше того, у Правилах торгівлі продтоварами окремі положення Старих правил приведено у відповідність до Закону про якість продуктів. Правилами торгівлі продтоварами, зокрема, встановлено, що для реалізації на підприємствах роздрібної торгівлі м’яса, свіжого молока і свіжої риби, крім документа, що підтверджує їх якість і безпеку, на кожну партію зазначених продуктів має бути ветеринарна довідка або ветеринарне свідоцтво. Такі документи використовуються для підтвердження якості та безпеки продовольчої сировини та харчових продуктів тваринного походження.
Зауважимо також, що тепер якість і безпеку вагового меду, що приймається і реалізується суб’єктами господарської діяльності, має бути підтверджено документом про відповідність його вимогам ГОСТ 19792-97 «Мед натуральний. ТУ».
Права споживачів стосовно якості та безпеки товарів
Правила торгівлі продтоварами висувають певні вимоги щодо забезпечення покупців якісними товарами та гарантій їх захисту від недоброякісної продукції. Вище вже наводилася вимога щодо відповідності продтоварів чинним нормативам.
Більше того, пункт 18 Правил торгівлі продтоварами передбачає, що в разі придбання покупцем неякісних продовольчих товарів продавець зобов’язаний замінити їх на якісні товари або повернути покупцю сплачені ним гроші (аналогічна норма була і в Старих правилах).
Вимоги до рівня торговельного обслуговування покупців
Правила торгівлі продтоварами висувають цілу низку вимог до рівня торговельного обслуговування покупців:
|
Вимоги
|
Що приписують нові Правила
|
Посилання
|
|
1
|
2
|
3
|
|
До стану торговельних приміщень
|
Суб’єкт господарської діяльності зобов’язаний забезпечити стан торговельних приміщень для роздрібного продажу продовольчих товарів відповідно до вимог санітарно-гігієнічних, технологічних, протипожежних норм і правил щодо приймання, зберігання та реалізації харчових продуктів і продовольчої сировини належного зберігання матеріальних цінностей, створення умов для використанні реєстраторів розрахункових операцій
|
Пункт 4
|
|
До торговельно-технологічного обладнання
|
Торговельно-технологічне обладнання, що використовується під час роздрібного продажу продовольчих товарів, повинно забезпечувати збереження їх якості й товарного вигляду протягом усього терміну їх реалізації. Забороняється приймати, зберігати та продавати продовольчі товари, що швидко псуються, без використання холодильного обладнання
|
Пункт 6
|
|
До засобів вимірювальної техніки
|
Засоби вимірювальної техніки, які використовуються під час продажу товарів повинні бути в справному стані, мати повірочне тавро територіального органу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики і проходити періодичну повірку в установленому порядку
|
Пункт 7
|
|
До транспортних засобів
|
Транспортні засоби для перевезення харчових продуктів повинні мати санітарний паспорт, бути чистими, у справному стані. Кузов автомашини повинен мати спеціальне покриття, що легко миється
|
Пункт 8
|
|
До персоналу
|
1. Продавці повинні дотримуватися Правил користування засобами вимірювальної техніки у сфері торгівлі, громадського харчування та надання послуг, затверджених Державним комітетом стандартизації, метрології та сертифікації України від 24.12.2001 р. № 633 (ПМУ 21-2001)
|
Пункт 7
|
|
2. Працівники, що здійснюють транспортування, зберігання і продаж продуктів харчування, повинні мати спеціальну освіту (підготовку), вони підлягають обов’язковому медичному огляду. Кожен працівник повинен мати особисту медичну книжку встановленого зразка. Працівники суб’єкта господарської діяльності, які не пройшли медичне обстеження, до роботи не допускаються.
|
Пункт 9
|
|
3. Працівники суб’єкта господарської діяльності повинні бути одягнені у формений чи інший одяг, що відповідає санітарним вимогам
|
Пункт 9
|
|
Про надання інформації про товари
|
Працівники суб’єкта господарської діяльності зобов’язані надати покупцю необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про товари, а також на вимогу покупця – документи, якими підтверджуються їх якість і безпека, а також ціна товарів
|
Пункт 5
|
|
Про надання інформації про ціни на товари
|
Суб’єкт господарської діяльності повинен забезпечити інформування покупців про роздрібні ціни в грошовій одиниці України за допомогою ярликів цін (цінників) на зразках товарів, які оформляються відповідно до Інструкції про порядок позначення роздрібних цін на товари народного споживання в підприємствах роздрібної торгівлі та громадського харчування, затвердженої, наказом Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України від 04.01.97 р. № 2
|
Пункт 16
|
|
Про забезпечення перевірки точності ваги
|
Покупець має право перевірити точність ваги відпущеного товару. Контрольно-вимірювальні прилади повинні розміщуватися на видному і доступному для покупців місці
|
Пункт 17
|
Що додатково необхідно мати суб’єкту
Правилами торгівлі продтоварами передбачено, що суб’єкт господарської діяльності повинен мати санітарні правила, зареєстрований санітарний журнал, особисті медичні книжки працівників, асортиментний перелік реалізовуваних товарів, узгоджений із територіальною установою санітарно-епідеміологічної служби. У Старих правилах вимога щодо узгодження була відсутня, проте на практиці таке узгодження все ж таки мало місце.
При цьому в Правилах торгівлі продтоварами уточнено, що узгодження асортиментного переліку з територіальною установою санітарно-епідеміологічної служби проводиться до відкриття підприємства і в разі зміни асортименту товарів.
У Правилах торгівлі продтоварами (пункт 19) з’явилися вимоги щодо обладнання суб’єктом господарської діяльності в торговельному залі магазину куточка покупця. Зокрема, встановлено, що він повинен розташовуватися на видному і доступному для покупців місці та в ньому повинні бути: Книга відгуків і пропозицій установленого зразка, виписка з Правил торгівлі продтоварами, адреси та номери телефонів органів, що забезпечують державний захист прав споживачів, інша необхідна інформація.
Якщо з продтоварами щось не так
Старі Правила в разі, якщо з продовольчими товарами було щось не так (визнавалися неякісними, небезпечними, фальсифікованими, були неправильно марковані, не отримали позитивного висновку санітарно-гігієнічної експертизи та сертифіката відповідності, закінчився термін придатності до вживання, відсутні документи, що підтверджують їх якість і безпеку) приписували вилучати їх з обігу і за необхідності передавати на відповідну експертизу для визначення шляхів їх подальшого використання, утилізації або знищення.
Фактично експертиза надавала можливість для подальшої реалізації «проблемних» продтоварів, при підтвержденні можливості подальшого їх використання споживачами. Для того щоб здійснювати реалізацію таких товарів споживачам, на руках у суб’єкта підприємництва мав бути висновок експертизи санепідемстанції, що «дозволяє» продаж.
Правила торгівлі продтоварами містять інші вимоги до роботи з «проблемними» продтоварами, які приведено у відповідність до чинного законодавства. Так, неякісні та небезпечні харчові продукти та продовольча сировина підлягають вилученню з обігу в порядку, встановленому Законом про вилучення.
У Правилах торгівлі продтоварами також проведено розділення «неякісних» і «небезпечних» харчових продуктів:
|
До неякісних належать харчові продукти: та продовольча сировина
|
До небезпечних належать харчові продукти
|
|
– якісні показники і споживчі властивості яких не відповідають зазначеним у нормативному документі або нормативно-правовому акті;
– якість яких знизилася внаслідок порушення маркування;
– якість яких знизилася внаслідок порушення чи деформування тари та окремих одиниць упаковки (крім бомбажних консервів);
– якість яких знизилася в результаті наявності сторонніх запахів, ознак замокання, що не становлять загрози для споживачів;
– якість яких знизилася в результаті наявності сторонніх домішок або предметів, що можуть бути видалені
|
– показники безпеки яких не відповідають установленим в Україні для цього виду продукції;
– споживання яких пов’язане з ризиком для здоров’я і життя людини, зокрема фальсифіковані, контрабандні, безгосподарні, а також такі, які не можуть бути належним чином Ідентифіковані, на які відсутні супровідні документи виробника (власника), що підтверджують їх походження, або документи, що підтверджують їх якість і безпеку; термін придатності до споживання (використання) яких закінчився виготовлені із застосуванням недозволених у встановленому порядку компонентів, харчових добавок, матеріалів, технологій тощо; з явно вираженими ознаками псування і пошкодження гризунами або комахами
|
І такий розподіл проведено неспроста! Звертаємо увагу, що тепер до обігу можуть бути повернені вилучені з нього тільки неякісні харчові продукти та продовольча сировина (крім харчових швидкопсувних продуктів і термін придатності яких не перевищує 30 діб) за умови приведення їх у відповідність зі встановленими вимогами. Це досягається шляхом сортування, очищення, повторного маркування, зміни цільового призначення зазначеної продукції, промислової переробки тощо. Вилучені з обігу небезпечні харчові продукти вже не може бути повернено до обігу.
Зауважимо, що стосовно самостійної переробки вилученої з обігу неякісної та небезпечної продукції існують певні обмеження. Так, ст. 18 Закону про вилучення передбачено, що:
«Переробка, утилізація або знищення вилученої з обігу неякісної та небезпечної продукції здійснюється підприємствами, виробництво яких пройшло атестацію на виконання цих робіт».
Таким чином, тобто приводити неякісні харчові продукти у відповідність до встановлених вимог шляхом переробки можна тільки після проходження відповідної атестації.
Небезпечні та неякісні харчові продукти та продовольча сировина, які неможливо повернути до обігу, підлягають утилізації або знищенню (також тільки суб’єктами, які пройшли відповідну атестацію).
Отже, ще раз хочемо зазначити, що тепер небезпечні продукти (у тому числі термін придатності до споживання яких закінчився), неякісні швидкопсувні продукти та продукти, термін придатності яких не перевищує 30 діб, при невідповідності їх встановленим нормам (тобто які визнаються згідно із Законом про якість продуктів небезпечними та неякісними) не можуть бути будь-яким шляхом (експертиза санепідемстанції, приведення у відповідність нормам) повернені до обігу, тобто у продаж.
Вимоги до маркування харчових продуктів практично не змінилися. Тільки зроблено уточнення щодо того, що маркування нефасованих харчових продуктів також здійснюється державною мовою України (це пов’язано з тим, що аналогічну вимогу в кінці 2002 року було внесено до Закону про якість продуктів).
Відповідальність і контроль
Пунктом 21 Правил торгівлі продтоварами передбачено, що за їх порушення суб’єкти господарської діяльності та їх працівники несуть відповідальність відповідно до законодавства. У чому ж полягає така відповідальність?
Статтею 155 КУпАП визначено, що порушення правил торгівлі, виконання робіт і надання послуг працівниками торгівлі, громадського харчування і сфери послуг, громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю, тягнуть за собою накладення штрафу від одного до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Жодним іншим нормативним документом відповідальність за порушення Правил торгівлі продтоварами не встановлено.
Пунктом 22 Правил торгівлі продтоварами передбачено, що контроль за їх дотриманням також здійснюється у встановленому законом порядку. Хто ж може здійснювати такий контроль?
|
№
з/п
|
Контролюючий орган
|
Посилання на нормативний акт
|
|
1
|
Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад
|
пп. 2 п. «б» ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування» від 21.05.97 р. № 280/97-ВР, у редакції від 01.08.2003 р.
|
|
2
|
Спеціально уповноважений орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів
|
п. 2 ст. 5 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 р. № 1023-XII, у редакції від 10.01.2002 р.
|
Крім цього, існує ціла низка санкцій, застосовуваних при порушенні вимог Закону про якість продуктів, Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 р. № 1023-XII, Закону України «Про забезпечення санітарного і епідемічного благополуччя населення» від 24.02.94 р. № 4004-XII та інших нормативних документів, у тій чи іншій частині регламентуючих торговельну діяльність. При цьому перелік контролюючих органів значно ширший.
У цій статті розглянуто найбільш цікаві питання щодо прийняття нових Правил торгівлі продтоварами. Сподіваємося, наведений матеріал допоможе вам розібратися з цим нормативним документом і зайвий раз уникнути відповідальності за недотримання будь-яких організаційних і технологічних нюансів.
|
Олег Чефранов
|
Економіст-аналітик редакції газети «Бухгалтерський тиждень»
|
«Бухгалтерський тиждень», 25 серпня 2003 р., № 34 (86), с. 41
