Чи можна створити дочірнє підприємство як окремий суб’єкт підприємницької діяльності? Чи покладено на материнську компанію матеріальну відповідальність за зобов’язаннями дочірнього підприємства?
Чинне законодавство України, у тому числі Цивільний кодекс України, Закон України «Про підприємства в Україні», не визначає поняття «дочірнє підприємство» i не передбачає особливостей створення таких підприємств.
Отже, створення, реорганізація, ліквідація, а також діяльність дочірнього підприємства, тобто заснованого іншим (материнським) підприємством, регламентуються загальними нормами Законів «Про власність» (далі – Закон № 697), «Про підприємництво», «Про підприємства в Україні» та ін. (лист ВАСУ від 24.01.97 р. № 01-8/23).
Класифікація організаційно-правових форм господарювання, затверджена наказом Держстандарту України від 22.11.94 р. № 288, містить таке визначення: дочірнє підприємство – підприємство, єдиним засновником i власником якого є інше підприємство.
Тобто дочірнє підприємство є повноцінним підприємством з правом юридичної особи, створюється та реєструється як окремий суб’єкт підприємницької діяльності, власником якого є материнське підприємство.
Створена власником юридична особа відповідає за своїми зобов’язаннями всім закріпленим за нею майном, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення на вимогу кредиторів (ст. 7 Закону № 697-ХІІ). Власник не відповідає за зобов’язаннями створених ним юридичних осіб, а вони не відповідають за зобов’язаннями власника, крім випадків, передбачених законодавчими актами України.
Пунктом 1 ст. 12 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV визначено, що підприємства, які мають дочірні підприємства, крім фінансових звітів про власні господарські операції, зобов’язані складати та подавати консолідовану фінансову звітність. Тобто для цілей фінансової звітності ці підприємства розглядаються як єдина економічна одиниця.
Отже, як правило, материнське підприємство не відповідає за зобов’язаннями дочірнього підприємства. Але можливі випадки, коли законодавством, нормативними актами, угодами чи установчими документами може передбачатися така відповідальність.
|
Відповідь підготовлено за сприяння
|
|
|
Наталії Сердюк
|
Заступника директора Департаменту автоматизації процесів оподаткування ДПА України – начальника управління ведення центральної бази даних
|
|
Наталії Плотник
|
Заступника начальника управління – начальника відділу Єдиного банку даних, податкових реєстрів та пошукових систем
|
«Вісник податкової служби України», серпень 2003 р., № 29 (263), с. 36
