11 листопада Верховна Рада ухвалила закон № 15024, який змінює правила банкрутства для мікро- і малого бізнесу. Ключові зміни — довший строк процедури, нові підстави для притягнення керівників до відповідальності та жорсткіші вимоги до підготовки документів. Закон набуде чинності наступного дня після офіційного опублікування, без перехідного періоду. Про це повідомляє «Економічна правда».
Що сталося
Друге читання суттєво змінило законопроєкт порівняно з першим. Граничний строк спрощеної процедури банкрутства зріс із 180 до 270 днів, його можна продовжити на час розгляду апеляції чи касації щодо боржника, якого вже визнали банкрутом. Кредитори тепер мають 30 днів замість 20, щоб заявити свої вимоги. Це дає сторонам більше часу в умовах тривог і відкладених судових засідань.
Найвідчутніша зміна для власників і директорів — запровадження субсидіарної відповідальності. Раніше йшлося про солідарну, тепер відповідати будуть керівники, ліквідаційна комісія, засновники та фактичні контролери, причому солідарно між собою. За запізніле звернення до суду вони відповідають у межах збільшення нестачі майна, а за дії, що призвели до неплатоспроможності, — у розмірі непогашених вимог. Вина презумується, але відповідальності немає, якщо заяву не подали через збройну агресію.
Ще одна суттєва новація — неплатоспроможністю тепер вважається і неоплатність, коли зобов’язання з насталим строком перевищують вартість активів. Боржник має звернутися до суду протягом трьох місяців із дня, коли керівник дізнався або мав дізнатися про таку неоплатність. Раніше цей строк становив один місяць. Під час війни активи багатьох компаній менші за борги, тож це правило тепер стосуватиметься широкого кола підприємців.
Що каже закон
Правила встановлює сам закон № 15024, який ще очікує на підписання та офіційне опублікування. Для порушень, що виникнуть після набрання чинності, діятимуть нові норми про відповідальність. Якщо місячний строк на звернення до суду за старими правилами вже сплив до моменту набрання чинності, відповідати доведеться за попередньою редакцією.
Закон посилює й вимоги до підготовки документів. Замість балансу на останню дату потрібна звітність за три роки, перелік спірних кредиторів, а також угод за три роки на суму від 200 мінімальних зарплат із зазначенням контрагентів та істотних умов. Натомість вимогу про відсутність боргів із зарплати прибрали. Поріг для угод знижено з 500 до 200 мінімальних зарплат, що розширює коло правочинів, які треба розкривати.
Що робити
Власникам і директорам компаній уже зараз варто перевірити баланс на ознаки неоплатності. Якщо зобов’язання з насталим строком перевищують вартість активів, у вас є три місяці на звернення до суду. Не зволікайте: строк рахується від дня, коли керівник міг дізнатися про неплатоспроможність, а це суд може встановити на підставі документів або поведінки сторони.
Тим, хто планує спрощене банкрутство, слід заздалегідь зібрати фінансову звітність за останні три роки та переглянути всі угоди від 200 мінімальних зарплат. Для фіксації стану активів може знадобитися зразок наказу про проведення інвентаризації. Якщо угода викликає сумніви, суд може закрити справу через зловживання процедурою — тоді борги не спишуть.
Кредиторам варто моніторити оголошення про відкриття справ, оскільки на заявлення вимог тепер лише 30 днів. Збирайте документи, які підтверджують, коли керівник боржника мав дізнатися про неплатоспроможність, — вони стануть підставою для майбутнього позову про субсидіарну відповідальність.
За інформацією видання «Економічна правда», автор — Дмитро Мошенець.
Матеріал має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Докладніше.