Матеріальна відповідальність працівника: коли роботодавець може стягнути збиток

Коли працівник мусить платити за зіпсоване майно, яка межа стягнення і чим обмежена та повна відповідальність відрізняються між собою — пояснюємо просто.

Матеріальна відповідальність працівника: коли роботодавець може стягнути збиток

Матеріальна відповідальність працівника — це обов’язок відшкодувати пряму дійсну шкоду, яку він заподіяв роботодавцю. Ідеться не про страх утратити премію чи отримати догану, а про конкретну суму збитку: розбите обладнання, втрачені цінності, нестача в касі, зіпсований товар. Роботодавець може вимагати компенсацію лише за наявності вини працівника, і розмір стягнення залежить від виду відповідальності — обмеженої або повної.

За загальним правилом працівник відповідає в межах свого середнього місячного заробітку. Більше — лише якщо з ним укладено договір про повну матеріальну відповідальність або якщо шкоду заподіяно умисно, у стані сп’яніння, внаслідок злочинних дій чи в інших випадках, прямо передбачених законом. Без встановлення вини, прямої дійсної шкоди, причинного зв’язку і належних доказів стягнення є незаконним; службове розслідування проводять за потреби або коли це передбачено правилами.

Коротко

  • Матеріальна відповідальність переважно стосується прямої дійсної шкоди; неодержаний прибуток може стягуватися лише з посадових осіб у випадках, передбачених законом.
  • Існує обмежена відповідальність — у межах середнього місячного заробітку, і повна — у розмірі всієї шкоди.
  • Повна відповідальність настає лише у випадках, визначених законом, або за умови письмового договору.
  • Для стягнення роботодавець має встановити вину працівника, розмір збитку і причинний зв’язок між діями та шкодою.
  • Якщо працівник не згоден добровільно відшкодувати суму понад середній заробіток, стягнути її можна лише через суд.

Що означає обмежена матеріальна відповідальність

Обмежена відповідальність — це правило, за яким працівник відшкодовує шкоду не повністю, а в розмірі, що не перевищує його середній місячний заробіток. Розраховують середню зарплату за останні два календарні місяці роботи перед виявленням шкоди. Якщо збиток менший за цей заробіток, відшкодовують фактичну суму збитку.

Типова ситуація: водій службового авто пошкодив бампер під час невдалого маневру. Вартість ремонту — 15 000 грн, а його середня зарплата — 18 000 грн. Підприємство може утримати з працівника 15 000 грн. Якщо ж ремонт коштує 25 000 грн, а середній заробіток — 18 000 грн, то без згоди працівника роботодавець може претендувати лише на 18 000 грн, а решту — тільки через суд і за умови, що є підстави для повної відповідальності.

Обмежена відповідальність застосовується автоматично, якщо немає законних підстав для повної. Жодного спеціального договору для цього укладати не потрібно. Вона поширюється на більшість працівників: офіс-менеджерів, інженерів, водіїв, виробничий персонал, які не обслуговують грошові чи товарні цінності за окремим договором.

Коли настає повна матеріальна відповідальність

Повна матеріальна відповідальність означає, що працівник зобов’язаний відшкодувати весь розмір заподіяної шкоди, без обмеження середнім заробітком. Закон містить вичерпний перелік таких випадків. До них, зокрема, належать: умисне знищення чи пошкодження майна, шкода, заподіяна у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння, шкода від дій, що мають ознаки кримінально переслідуваних діянь і встановлені у належному порядку, та дії з ознаками кримінального правопорушення або інші випадки повної відповідальності, прямо передбачені законодавством.

Також повна відповідальність настає, коли працівник отримав майно чи цінності під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами, але не забезпечив їх збереження. Наприклад, експедитор отримав партію товару для доставки, підписав накладну, але товар зник — у такому разі відшкодувати доведеться всю вартість, а не лише середній заробіток.

Окремий і найпоширеніший випадок повної відповідальності — письмовий договір про повну матеріальну відповідальність. Його можна укладати з повнолітніми працівниками, посади або роботи яких відповідають ст. 135-1 КЗпП, а також із дистанційними чи надомними працівниками щодо обладнання роботодавця. Без такого договору стягнути з касира нестачу в касі понад середній заробіток роботодавець не зможе, навіть якщо нестача очевидна.

Хто і як установлює розмір збитку

Розмір шкоди визначають за доказами, обліковими даними, інвентаризацією чи іншими документами; службове розслідування може бути одним зі способів перевірки. За потреби керівник може оформити перевірку, інвентаризацію або службове розслідування, визначити відповідальних осіб і строки документування обставин. Комісія з’ясовує факт шкоди, її розмір, причини, обставини і ступінь вини кожного працівника.

Вартість майна визначають за балансовою вартістю з урахуванням зносу, а не за ціною нового обладнання чи ринковою вартістю. Якщо йдеться про товари, гроші чи інші оборотні цінності, за основу беруть дані бухгалтерського обліку, результати інвентаризації та первинні документи. Працівник має право ознайомитися з матеріалами перевірки і надати свої пояснення.

Якщо роботодавець вимагає стягнення без акта інвентаризації, без висновку комісії чи без пояснень працівника, така вимога вразлива для оскарження. Суд або інспекція праці можуть визнати стягнення безпідставним. Найнадійніший шлях — зафіксувати всі обставини письмово і з дотриманням процедури.

Чи можуть утримати збиток із зарплати без згоди працівника

Так, але в межах середнього місячного заробітку і за розпорядженням роботодавця. Таке розпорядження має бути видане не пізніше ніж за два тижні з дня виявлення шкоди. Виконати його можна не раніше ніж через сім днів після повідомлення працівника. Це дає працівникові час, щоб добровільно внести суму або оскаржити розпорядження.

При кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань, зокрема за шкоду, не може перевищувати 20 % заробітку, а у випадках, прямо передбачених законодавством, — 50 %. Тому навіть якщо сума збитку велика, одночасно утримати всю її із зарплати не можна. Стягнення розтягується на кілька місяців або переходить у судову площину.

Якщо працівник не згоден із розміром шкоди чи з фактом своєї вини, справа переходить до суду. Роботодавець зобов’язаний довести не лише факт шкоди, а й вину конкретного працівника, причинний зв’язок між його діями та збитком і дотримання всієї процедури. Відсутність хоча б однієї з цих умов — підстава для відмови у стягненні.

Коли роботодавець не має права стягувати збиток

Є умови, за яких вимога відшкодувати шкоду є неправомірною. Передусім це відсутність вини працівника. Якщо майно пошкоджене внаслідок стихійного лиха, аварії, бойових дій або інших обставин, яких працівник не міг запобігти, матеріальна відповідальність не настає. Не відповідає працівник і тоді, коли шкода виникла внаслідок нормального виробничого ризику.

Не можна стягувати збиток і в разі, коли роботодавець сам не створив умов для збереження майна: не забезпечив охорону, не надав приміщення для зберігання, не видав засобів для роботи або не провів інструктаж. Класичний приклад: гроші зникли з незамкненого сейфа в кабінеті, куди мали доступ сторонні особи. Вина касира тут не очевидна, і стягнути з нього нестачу складно.

Ще одна типова помилка роботодавців — спроба стягнути упущену вигоду або неодержаний прибуток. Матеріальна відповідальність покриває лише пряму дійсну шкоду: зіпсоване майно, втрачені цінності, витрати на ремонт. Недоотриманий прибуток зазвичай не стягують як матеріальну шкоду; виняток можливий для працівників, що є посадовими особами.

Що каже закон

Основний документ — Кодекс законів про працю України, глава IX якого визначає підстави, розміри і порядок матеріальної відповідальності працівників. Саме тут закріплено правило про обмежену відповідальність у межах середнього місячного заробітку та вичерпний перелік випадків повної відповідальності.

Порядок і межі відрахувань із зарплати регулюють КЗпП України та Закон України «Про оплату праці». Він обмежує загальний розмір утримань при кожній виплаті та визначає граничний відсоток відрахувань із зарплати при кожній виплаті; окремого правила про фіксований мінімум «на руках» тут немає.

Якщо на підприємстві діє профспілка, її представники мають право брати участь у перевірках і розгляді питань відшкодування шкоди. Права представницького органу працівників захищає Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

Вид відповідальності Максимальний розмір Підстава Чи потрібен договір
Обмежена середній місячний заробіток вина у заподіянні шкоди ні
Повна вся сума прямої дійсної шкоди випадки, визначені законом так, для окремих категорій
Повна за разовими документами вся сума шкоди отримання цінностей під звіт ні, достатньо разової довіреності
Повна за злочинні дії вся сума шкоди належне встановлення дій з ознаками кримінально переслідуваного діяння ні

Покроково

  1. Зафіксувати факт шкоди. Якщо виявлено нестачу, пошкодження чи втрату майна, одразу скласти акт за участю керівника підрозділу, працівника і, за можливості, свідків.
  2. Зажадати від працівника письмові пояснення. Відмова надати пояснення не зупиняє процедуру, але має бути зафіксована окремим актом.
  3. Видати наказ про проведення службового розслідування або інвентаризацію. У наказі визначити склад комісії, строк і мету перевірки.
  4. Визначити розмір прямої дійсної шкоди за обліковими даними, актами інвентаризації, висновками комісії. Обов’язково врахувати знос і ринкову придатність.
  5. З’ясувати, чи є вина працівника і чи немає обставин, які виключають відповідальність: непереборна сила, виробничий ризик, відсутність умов збереження.
  6. Видати розпорядження про утримання у межах середнього заробітку не пізніше двох тижнів із дня виявлення шкоди. Якщо сума більша або працівник оскаржує — звертатися до суду.
  7. Якщо сторони домовилися про добровільне відшкодування, укласти письмову угоду із зазначенням суми, строків і способу внесення коштів.

Документи

Строки, штрафи, типові помилки

  • Розпорядження про утримання шкоди видається не пізніше двох тижнів із дня виявлення шкоди. Пропуск строку позбавляє права на позасудове стягнення.
  • Виконати утримання можна не раніше ніж через сім днів після письмового повідомлення працівника. У цей період він може оскаржити розпорядження.
  • Строк звернення роботодавця до суду для відшкодування шкоди — один рік із дня її виявлення. Після спливу року роботодавець ризикує отримати відмову в позові, але суд може поновити строк за наявності поважних причин.
  • Загальний розмір відрахувань із зарплати при кожній виплаті — не більше 20 %, а у випадках, прямо передбачених законодавством, — до 50 %. Утримувати всю суму одразу з однієї зарплати заборонено.
  • Типова помилка № 1 — стягувати шкоду з працівника без службового розслідування і без письмових пояснень. Така вимога не має процесуальної опори.
  • Типова помилка № 2 — плутати пряму дійсну шкоду з упущеною вигодою. Прибуток, який підприємство недоотримало, не є матеріальною шкодою працівника.
  • Типова помилка № 3 — вимагати повне відшкодування від працівника, з яким не укладено договір про повну матеріальну відповідальність, а подія не підпадає під законні підстави для повної відповідальності.

Часті питання

Чи відповідає працівник за шкоду, якщо вона сталася під час воєнного стану через обстріл?

Ні. Якщо пошкодження майна сталося внаслідок бойових дій, ракетного удару чи іншої непереборної сили, вина працівника відсутня, тож підстав для матеріальної відповідальності немає. Такі обставини вважаються незалежними від волі працівника.

Скільки можуть утримувати із зарплати за заподіяну шкоду щомісяця?

Загальний розмір усіх відрахувань із зарплати при кожній виплаті не може перевищувати 20 % заробітку, а у випадках, прямо передбачених законом, — 50 %. Решту заробітку працівник має отримати незалежно від суми шкоди.

Чи можуть змусити працівника підписати договір про повну матеріальну відповідальність?

Ні. Договір укладають лише у випадках ст. 135-1 КЗпП; якщо така умова є необхідною для роботи, безпідставна відмова може мати трудові наслідки. Відмова може бути правомірною, якщо договір вимагають незаконно; але для посад і робіт, де він обов’язковий за трудовою функцією, можлива відповідальність аж до звільнення.

Що робити, якщо роботодавець утримав із зарплати суму без згоди і без наказу?

Таке утримання є незаконним. Працівник має письмово звернутися до роботодавця з вимогою повернути гроші, а якщо вимогу не задовольнять — подати скаргу до Держпраці або позов до суду про стягнення незаконно утриманих сум.

Чи відповідає працівник за шкоду, якщо він діяв без умислу, але порушив посадову інструкцію?

Так, порушення посадової інструкції може свідчити про необережність, яка є формою вини. У такому разі працівник несе матеріальну відповідальність у межах середнього місячного заробітку, якщо немає підстав для повної відповідальності.

Чи можна стягнути з працівника збиток після його звільнення?

Так. Звільнення не припиняє матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну під час роботи. Роботодавець може звернутися до суду протягом одного року з дня виявлення шкоди, і якщо доведе вину колишнього працівника, суд стягне суму.

Матеріал має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Докладніше.

Як зробити витяг з наказу: хто підписує, де засвідчити, для банку і ТЦК
Усе за темою «Трудові права» →