Держпраці звернула увагу на те, що в період дії воєнного стану трудові відносини регулюються за спеціальними правилами: наймати можна за строковими угодами, випробування дозволено для будь-якого нового співробітника, а звільнення допускається навіть під час лікарняного. Ключові зміни викладено в роз’ясненні відомства, повідомляє «Закон і Бізнес».
Що сталося
Сторони трудових відносин самі вирішують, чи фіксувати домовленості на папері. Поки триває воєнний стан, із новачками можна оформлювати трудові угоди на визначений строк, а випробувальний період дозволено застосовувати до всіх без винятку.
Наймач отримав право без попереднього повідомлення та згоди співробітника переводити його на іншу посаду або в інший населений пункт, якщо це потрібно для усунення наслідків бойових дій чи запобігання загрозам життю або життєво важливим потребам людей. Обов’язкові умови такого переведення: робота не протипоказана працівнику за станом здоров’я, переведення без згоди не здійснюється в місцевість активних бойових дій, а оплата не нижча за середню.
Для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури, крім неповнолітніх, нормальну тривалість робочого часу можна збільшити до 60 годин із пропорційним підвищенням оплати, а скорочену — до 40 годин. Графік початку і завершення роботи визначає роботодавець, а щотижневий відпочинок може бути скорочений до 24 годин, крім випадків праці неповнолітніх. Скасовано також скорочення робочого дня напередодні свят, вихідних і неробочих днів, а також перенесення вихідного, коли святковий день збігається з вихідним.
У сфері відпусток роботодавець може обмежити надання щорічної основної відпустки за поточний робочий рік 24 календарними днями; для неповнолітніх та осіб з інвалідністю діють мінімальні гарантії понад 24 дні. У відпустці можуть відмовити працівнику, залученому до робіт на об’єктах критичної інфраструктури, робіт з виробництва товарів оборонного призначення або виконання мобілізаційного завдання, крім відпусток у зв’язку з вагітністю, пологами та доглядом за дитиною до трьох років. Натомість будь-який працівник має право попросити відпустку без збереження заробітку на необмежений строк. Тим, хто виїхав за кордон або отримав статус внутрішньо переміщеної особи, роботодавець зобов’язаний за заявою надати неоплачувану відпустку тривалістю до 90 днів.
Правила звільнення теж змінилися. Працівник може розірвати трудовий договір у строк, зазначений у заяві, якщо через бойові дії в районі розташування підприємства існує загроза його життю та здоров’ю. Це не стосується працівників об’єктів критичної інфраструктури та тих, кого залучили до суспільно корисних робіт. Роботодавець, зі свого боку, може звільнити людину під час тимчасової непрацездатності або відпустки — крім декретної — з першого дня після її виходу на роботу. Підставами для звільнення також слугують неможливість надати роботу через знищення виробничих умов або засобів унаслідок бойових дій, а також відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль.
Призупинення можливе, якщо збройна агресія виключає можливість обох сторін виконувати обов’язки за трудовим договором; за ініціативою однієї сторони — сукупно до 90 календарних днів. Трудові відносини не припиняються; призупинення оформлюється наказом роботодавця із зазначенням причин, строку, працівників, способу обміну інформацією та умов відновлення.
Що каже закон
Такі особливості встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Цей документ тимчасово коригує окремі норми Кодексу законів про працю, щоб підприємства могли оперативніше реагувати на обставини війни, а працівники — швидше захищати свої права, зокрема щодо негайного припинення трудових відносин у небезпечних умовах.
Що робити
-
Працівникам: перевірте, чи укладено з вами письмовий договір і які саме умови в ньому прописані — особливо стосовно строку дії, випробування та місця роботи. Якщо через бойові дії в районі розташування підприємства є загроза життю чи здоров’ю, подайте роботодавцю заяву і зазначте в ній бажаний строк розірвання договору.
-
Роботодавцям: усі зміни — переведення, графіки, звільнення — оформлюйте наказами. Для цього можна скористатися зразком наказу про звільнення працівника або зразком трудового договору.
-
Якщо через бойові дії роботу виконувати неможливо, розгляньте варіант призупинення трудового договору. Це не припиняє трудових відносин; призупинення оформлюється наказом роботодавця із зазначенням причин, строку, працівників, способу обміну інформацією та умов відновлення.
За інформацією видання «Закон і Бізнес».
Матеріал має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Докладніше.