Якщо коротко: працівник, чиє робоче місце розташоване в районі бойових дій або під загрозою для життя і здоров’я, може звільнитися за власним бажанням без двотижневого відпрацювання — у строк, який сам зазначить у заяві. В інших випадках діє загальне правило Кодексу законів про працю: попередження за два тижні, якщо сторони не домовилися про інше. Нижче розбираємо, як це працює на практиці, коли можна не відпрацьовувати і що має отримати працівник у день звільнення.
Коротко
- Воєнний стан не забороняє звільнятися за власним бажанням: працівник подає письмову заяву.
- Якщо робоче місце розташоване в зоні бойових дій або є загроза життю і здоров’ю, відпрацювання не застосовується — дату звільнення визначає працівник.
- Якщо загрози немає, діє строк попередження два тижні, але його можна скоротити за згодою сторін або через поважні причини.
- У день звільнення роботодавець має віддати трудову книжку, копію наказу і виплатити заробітну плату, компенсацію за невикористані відпустки та інші належні суми.
- Затримка розрахунку може тягнути обов’язок сплатити середній заробіток за час прострочення, але не більш як за шість місяців.
Чи обов’язково відпрацьовувати два тижні під час воєнного стану?
За загальним правилом статті 38 Кодексу законів про працю України, працівник попереджає роботодавця про звільнення за власним бажанням письмово за два тижні. Воєнний стан сам по собі цей строк не скасовує для всіх працівників. Однак Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» передбачає особливу підставу: якщо підприємство, установа або організація розташовані в районі ведення бойових дій і працівникові загрожує небезпека для життя і здоров’я, він може розірвати трудовий договір у строк, зазначений у його заяві.
Це означає, що працівник, офіс якого перебуває в місті з постійними обстрілами, може написати заяву «звільнити мене 03 жовтня 2026 року» і припинити роботу вже цього дня. Виняток становлять працівники, залучені до суспільно корисних робіт, та ті, хто виконує роботи на об’єктах критичної інфраструктури. Якщо ж підприємство переїхало в безпечний регіон або працює дистанційно без безпосередньої загрози, звичайний двотижневий строк попередження зберігається.
Не варто плутати звільнення через бойові дії зі звичайним звільненням за власним бажанням. У першому випадку достатньо вказати дату і факт загрози, у другому — або відпрацювати два тижні, або домовитися про іншу дату з роботодавцем. Тому перш ніж писати заяву, визначте, яка підстава вам підходить.
| Підстава звільнення | Чи потрібно відпрацьовувати | Коли звільняють |
|---|---|---|
| Загроза життю і здоров’ю через бойові дії | Ні, дата з заяви | У зазначений у заяві день |
| Звичайне звільнення за власним бажанням | Так, два тижні, якщо не домовилися | Через два тижні після попередження |
| Згода сторін | Ні, як домовитеся | У день, визначений угодою |
| Поважні причини (переїзд, догляд за дитиною, хвороба) | Ні, за наявності підтвердження | У день, зазначений у заяві |
Як звільнитися без відпрацювання, якщо роботодавець проти?
Перший крок — подати письмову заяву з конкретною датою звільнення і, якщо є підстава, зазначити її. Наприклад, «у зв’язку з веденням бойових дій у місті Харкові та загрозою для мого життя і здоров’я прошу звільнити мене 03.10.2026 без відпрацювання». Якщо умови для негайного звільнення виконуються, роботодавець не має права відмовити або змушувати відпрацьовувати.
Коли ж законної підстави для негайного звільнення немає, а роботодавець не погоджується скоротити строк, найпростіший варіант — укласти угоду про звільнення за згодою сторін. Для цього використовують зразок заяви на звільнення за згодою сторін. Тоді дату звільнення можна визначити будь-яку, яку схвалять обидві сторони, без обов’язкового двотижневого відпрацювання.
Не раджу просто перестати виходити на роботу, якщо законних підстав немає: роботодавець може оформити це як прогул і звільнити з негативним записом. Краще спочатку з’ясувати, чи стосується вас спеціальна підстава, а якщо ні — домовлятися або відпрацьовувати строк попередження.
Які виплати має отримати працівник при звільненні?
У день звільнення роботодавець зобов’язаний виплатити всі належні працівникові суми. До них належать заробітна плата за фактично відпрацьовані дні поточного місяця, грошова компенсація за всі невикористані дні щорічних відпусток, а також додаткової соціальної відпустки працівникам, які мають дітей, а також інші виплати, передбачені колективним договором чи внутрішніми актами підприємства.
Якщо працівник звільняється за власним бажанням, вихідна допомога, як правило, не виплачується. Вона може бути передбачена колективним договором, але не є обов’язковою за цим видом звільнення. Тому розраховуйте на заробітну плату і компенсацію за відпустку, а інші суми перевіряйте у своєму колективному договорі.
Важливо, що компенсація за невикористані відпустки обчислюється за середньою заробітною платою за Порядком № 100, з урахуванням гарантій Закону України «Про відпустки». Працівник має право отримати її навіть тоді, коли відпустку не використовував кілька років, — строку давності для такої компенсації при звільненні немає.
Коли мають розрахувати та віддати трудову книжку?
Розрахунок проводять у день звільнення. Якщо працівник у цей день не працював, усі належні суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення ним вимоги про розрахунок. Це правило діє і під час воєнного стану, жодних відстрочок для роботодавця закон не встановив.
У день звільнення роботодавець видає копію наказу, письмове повідомлення про нараховані й виплачені суми, проводить розрахунок, а на вимогу працівника вносить записи до паперової трудової книжки. Також працівник має отримати копію наказу про звільнення.
Якщо роботодавець не віддає документи або не проводить розрахунок, це не означає, що звільнення не відбулося: трудові відносини припиняються у дату, зазначену в наказі. Працівник може вимагати виплату і документи; за затримку розрахунку стягується середній заробіток не більш як за шість місяців, а за трудову книжку — за наявності вини роботодавця і вимушеного прогулу.
Що робити, якщо роботодавець затримує розрахунок або не віддає документи?
Після звільнення надішліть роботодавцю письмову вимогу про виплату належних сум і видачу документів. Таку вимогу можна передати під підпис на копії або направити рекомендованим листом з описом вкладення. Це зафіксує дату звернення і допоможе, якщо доведеться звертатися до суду.
За затримку розрахунку роботодавець сплачує середній заробіток за час прострочення, але не більш як за шість місяців. Це передбачено Кодексом законів про працю, і такий обов’язок не зникає під час воєнного стану. Крім того, затримка видачі трудової книжки може бути підставою для відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Якщо роботодавець ігнорує вимоги, працівник може звернутися до Держпраці або до суду. На практиці суди можуть стягувати заборговану зарплату, компенсацію та середній заробіток за час затримки з урахуванням установленого законом обмеження. Тому зволікати з вимогою не варто.
Що каже закон
Нормативна база, яка регулює звільнення під час воєнного стану, складається з кількох актів:
– Кодекс законів про працю України — статті 38, 47, 116, 117 визначають порядок звільнення, строки попередження, обов’язок видати трудову книжку і провести розрахунок.
– Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» — встановлює особливості звільнення працівників, які перебувають у районах бойових дій або під загрозою.
– Закон України «Про оплату праці» — регулює склад і строки виплат, що належать працівникові при звільненні.
– Закон України «Про відпустки» — визначає право на грошову компенсацію за невикористані відпустки.
– Закон України «Про правовий режим воєнного стану» — встановлює загальні обмеження воєнного часу, у межах яких діють трудові норми.
Покроково
- Визначте підставу для звільнення: загроза життю і здоров’ю через бойові дії, поважна причина (переїзд, догляд за дитиною, хвороба) або звичайне звільнення за власним бажанням.
- Підготуйте письмову заяву. У ній зазначте бажану дату звільнення і, якщо є, підставу для звільнення без відпрацювання.
- Зареєструйте заяву: передайте особисто під підпис на другому примірнику або надішліть рекомендованим листом з описом вкладення.
- Дочекайтеся наказу про звільнення. Роботодавець має оформити його в день, з якого припиняються трудові відносини.
- У день звільнення перевірте запис у трудовій книжці, отримайте її та копію наказу.
- Отримайте розрахункові: зарплату, компенсацію за невикористані відпустки, інші передбачені виплати.
- Якщо розрахунок або документи не видано вчасно, надішліть письмову вимогу роботодавцю, а далі звертайтеся до Держпраці або суду.
Документи
- зразок заяви на звільнення за власним бажанням — основний документ, який подає працівник у всіх випадках звільнення за власною ініціативою.
- зразок заяви на звільнення за згодою сторін — використовують, коли потрібно домовитися про конкретну дату без двотижневого відпрацювання.
- зразок наказу про звільнення працівника — документ, який оформлює роботодавець для припинення трудового договору.
- зразок наказу про передачу матеріальних цінностей при звільненні — потрібен, якщо працівник був матеріально відповідальною особою і передає майно підприємства.
Строки, штрафи, типові помилки
- Строк попередження про звільнення за власним бажанням — два тижні, якщо немає підстави для негайного звільнення.
- День звільнення — дата, зазначена в заяві, якщо йдеться про загрозу життю і здоров’ю, або останній день двотижневого строку.
- Розрахунок проводять у день звільнення. Якщо працівник у цей день не працював, — не пізніше наступного дня після пред’явлення вимоги.
- Затримка розрахунку — підстава для середнього заробітку не більш як за шість місяців; затримка трудової книжки — за наявності вини роботодавця і вимушеного прогулу.
- Типова помилка: не зафіксувати факт подання заяви. Без доказів подання роботодавець може стверджувати, що заяву не отримував.
- Типова помилка: вважати, що воєнний стан автоматично скасовує відпрацювання для всіх працівників. Це не так — потрібна конкретна підстава.
- Типова помилка: після написання заяви не передати матеріальні цінності. Це може створити спір про відшкодування шкоди навіть після звільнення.
Часті питання
Чи можна звільнитися під час лікарняного або відпустки під час воєнного стану?
Так, працівник може подати заяву про звільнення у будь-який час, зокрема під час тимчасової непрацездатності або відпустки. Строк попередження в такому разі не змінюється, а роботодавець не має права відмовити у звільненні лише через те, що працівник перебуває на лікарняному.
Чи зберігається право на компенсацію за невикористані відпустки при звільненні під час війни?
Так, грошова компенсація за всі дні невикористаних щорічних відпусток і додаткової соціальної відпустки працівникам із дітьми виплачується при звільненні незалежно від воєнного стану. Це правило діє навіть якщо відпустку не використовували кілька років поспіль.
Що робити, якщо роботодавець не видає трудову книжку після звільнення?
Спершу надішліть роботодавцю письмову вимогу про видачу трудової книжки. Якщо це не допоможе, зверніться до Держпраці або до суду. Затримка видачі може бути підставою для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Чи можна звільнитися без відпрацювання, якщо підприємство переїхало в інший регіон, а працівник не хоче туди переїжджати?
Якщо роботодавець переводить роботу в іншу місцевість, відмова працівника може бути підставою припинення договору за пунктом 6 статті 36 КЗпП, а не автоматично звільненням за власним бажанням. Якщо працівник сам переїжджає — це може бути поважною причиною за статтею 38 КЗпП; якщо переїжджає підприємство — слід окремо оцінювати пункт 6 статті 36 КЗпП.
Чи потрібно відпрацьовувати два тижні, якщо працівник виїхав за кордон під час війни?
На спеціальну підставу можна посилатися, якщо бойові дії ведуться в районі розташування підприємства і є загроза життю чи здоров’ю працівника. Якщо ж це просто зміна місця проживання, вона також належить до поважних причин, але бажано підтвердити переїзд документально. У будь-якому разі письмова заява подається до дати звільнення.
Чи змінюються строки виплати розрахунку під час воєнного стану?
Ні, строки не змінені: розрахунок має бути проведений у день звільнення або наступного дня після пред’явлення вимоги, якщо працівник не працював. За затримку розрахунку роботодавець сплачує середній заробіток за час прострочення, але не більш як за шість місяців.
Матеріал має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Докладніше.