Малий бізнес — це не індульгенція від вимог охорони праці. Роботодавець, незалежно від того, чи має він трьох найманих працівників у кав’ярні, чи тридцять на виробництві, зобов’язаний створити безпечні умови праці. Закон «Про охорону праці» прямо покладає цю відповідальність на роботодавця. Водночас невелике підприємство має спрощення: якщо працівників менше 50, службу охорони праці можна не створювати: її функції за сумісництвом виконують особи з відповідною підготовкою — часто сам керівник, а якщо працівників менше 20, можна залучити сторонніх спеціалістів на договірних засадах.
Але спрощення не означає, що можна нічого не робити. Потрібно мати накази, інструкції, журнали, провести інструктажі й за потреби видати засоби захисту. У воєнний час додаються ще й вимоги щодо безпеки під час повітряних тривог. Далі розбираємо, що саме має зробити роботодавець на малому підприємстві, щоб не порушити закон.
Коротко
- Якщо на підприємстві менше 50 працівників, функції служби охорони праці можуть виконувати підготовлені особи за сумісництвом, а на підприємстві з менш як 20 працівниками — також сторонні спеціалісти за договором.
- Обов’язкові документи: наказ про призначення відповідального, інструкції з охорони праці, журнали інструктажів, а якщо роботи потребують засобів захисту, — документи щодо ЗІЗ (норми або перелік видачі та особисті картки обліку спецодягу, спецвзуття й інших ЗІЗ).
- Перед допуском до роботи кожен працівник проходить вступний інструктаж, а на робочому місці — первинний.
- За порушення вимог охорони праці передбачені адміністративні штрафи, а в разі тяжких наслідків — кримінальна відповідальність.
- В умовах воєнного стану роботодавець має врахувати ризики обстрілів, повітряних тривог і перебоїв з енергопостачанням у планах безпеки.
Що має зробити роботодавець на малому підприємстві у сфері охорони праці?
Передусім — призначити відповідальну особу. Це може бути сам керівник, бухгалтер або інший працівник, який пройшов навчання з охорони праці. Призначення оформлюють наказом, інакше обов’язки не мають юридичної сили. Наприклад, у невеликому кафе з 8 працівниками директор може наказом покласти ці функції на себе або на адміністратора. Головне, щоб ця людина розуміла, що саме потрібно виконувати.
Друге — розробити інструкції з охорони праці для кожної професії або виду робіт. Інструкція для кухаря відрізнятиметься від інструкції для офіс-менеджера. Типові тексти можна адаптувати під конкретні умови. Третє — вести два журнали: реєстрації вступного інструктажу та реєстрації інструктажів на робочому місці, де фіксують первинні, повторні, позапланові й цільові інструктажі. Без журналів перевірка Держпраці зафіксує порушення.
Які документи обов’язково мати?
Мінімальний комплект для малого підприємства — це, насамперед, наказ про призначення відповідального за охорону праці. Він закріплює, хто саме відповідає за безпеку на робочих місцях. Далі — перелік професій і посад, для яких потрібні інструкції, і самі інструкції. До них додають документи щодо ЗІЗ і особисті картки обліку видачі, якщо роботи потребують спецодягу, спецвзуття чи інших засобів захисту: кухня, будівельний майданчик, хімічне виробництво. Також потрібні журнали інструктажів і програма вступного інструктажу.
У багатьох випадках вимагають і план заходів з охорони праці на рік. У ньому вказують, які навчання, перевірки, медогляди чи оновлення обладнання заплановані. Для офісного підприємства з 5 працівниками такий план може бути стислим, але мати його варто: стаття 13 Закону «Про охорону праці» зобов’язує роботодавця розробляти й виконувати комплексні заходи з охорони праці. Якщо на підприємстві є профспілка, додають розділ про охорону праці до колективного договору.
Як проводити інструктажі та навчання?
Інструктаж — це не формальність. Вступний проводять з кожним новим працівником до початку роботи, незалежно від посади та досвіду. Він охоплює загальні правила поведінки на робочому місці, дії у разі аварії чи пожежі. Первинний інструктаж проводять уже безпосередньо на робочому місці, з урахуванням конкретного обладнання та ризиків. Повторний інструктаж проводять не рідше: на роботах підвищеної небезпеки — раз на 3 місяці, для решти робіт — раз на 6 місяців.
Позаплановий інструктаж потрібен, якщо змінилося обладнання, технологія, правила або стався нещасний випадок. Цільовий — перед разовими роботами, наприклад ремонтом даху чи навантаженням. Кожен інструктаж фіксують у відповідному журналі з підписом працівника. Якщо працівник відмовляється проходити інструктаж, роботодавець не має права допускати його до роботи.
Якщо робота потребує спецодягу чи медогляду — що робити?
Для професій, пов’язаних із забрудненням, високими температурами, хімічними речовинами чи біологічними ризиками, роботодавець зобов’язаний видати спецодяг, взуття та засоби індивідуального захисту. Видачу і повернення ЗІЗ обліковують в особистій картці встановленої форми із зазначенням виду ЗІЗ і строків використання. Невидача засобів захисту — пряме порушення, яке фіксують інспектори Держпраці. На харчовому підприємстві, наприклад, оператор лінії без захисних рукавиць і спецвзуття створює ризик травми — саме такий випадок моделювали посадовці у Запоріжжі.
Окрема вимога — медичні огляди. Для працівників харчової промисловості, громадського харчування, водопостачання, а також для тих, хто працює в шкідливих умовах, попередній та періодичні медогляди обов’язкові. Роботодавець оплачує їх і не має права допускати працівника до роботи без медичного висновку. Посадовці Центрального міжрегіонального управління Держпраці наголошували на цьому для комунальників Черкаського району. Для офісних працівників медогляд зазвичай не вимагається, якщо немає законної підстави: шкідливих чи небезпечних факторів, професійного добору або інших передбачених законом випадків.
Що змінює воєнний стан?
Воєнний стан додає вимогу враховувати ризики, яких не було в мирний час. Посадовці Держпраці у Запоріжжі під час технічних консультацій для енергетиків окремо розглядали загрози, пов’язані з обстрілами. Керівник має своєчасно оповіщати працівників і організовувати переміщення до укриття, найближчого укриття або приміщення з найменшим ризиком ураження. З вересня 2026 року діє постанова Кабміну № 1092 від 04.09.2026, яка поділила повітряну тривогу на жовтий і червоний рівні загрози: роботодавець має заздалегідь визначити порядок дій працівників для кожного рівня, повідомити, де розташоване укриття, і забезпечити доступ до нього. Такі правила включають в інструкції та проводять позаплановий інструктаж.
У прифронтових регіонах, як-от на Харківщині, підприємства продовжують працювати попри постійні обстріли та перебої з енергопостачанням. Це вимагає від роботодавця оновлювати оцінку ризиків: що робити, якщо зникло світло, як евакуювати працівників, де найближче укриття. Воєнний стан не скасовує жодної з базових вимог охорони праці, а лише додає нові. Окремо роботодавець має вести військовий облік працівників, але це не належить до сфери охорони праці й регулюється іншими нормами.
Що каже закон
- Закон України «Про охорону праці» — основний документ, який визначає обов’язки роботодавця, зокрема щодо створення безпечних умов, навчання, інструктажів, медичних оглядів і засобів захисту.
- Кодекс законів про працю України — визначає загальні вимоги до трудових відносин, включаючи безпечні умови праці та відповідальність за їх порушення.
- Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» — встановлює особливості трудових відносин у період війни, зокрема щодо робочого часу, переведення на іншу роботу та призупинення трудових договорів.
- Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» — регулює участь профспілок у контролі за умовами праці та охороною праці на підприємстві.
- Закон «Про безпеку та охорону здоров’я працівників на роботі» (законопроєкт № 10147) — Верховна Рада ухвалила його 12 жовтня 2026 року; він запроваджує обов’язкову оцінку професійних ризиків, але вводиться в дію лише через шість місяців після припинення чи скасування воєнного стану, тож поки діють вимоги Закону «Про охорону праці», описані в цій статті.
Покроково
- Оцініть ризики на робочих місцях: які небезпеки, які професії, які умови праці, чи є шкідливі фактори.
- Призначте відповідального за охорону праці наказом — це може бути сам керівник або інший працівник, який пройшов навчання.
- Розробіть інструкції з охорони праці для кожної професії або виду робіт і затвердьте їх.
- Видайте засоби індивідуального захисту, якщо роботи цього потребують, і облікуйте видачу в особистих картках обліку ЗІЗ.
- Проведіть вступний і первинний інструктажі з усіма працівниками, запишіть у журнали.
- Організуйте медичні огляди для працівників, якщо їхня професія цього вимагає.
- Перевірте наявність усіх документів: наказів, інструкцій, журналів, програми інструктажу, плану заходів.
Документи
- зразок наказу про призначення відповідального за охорону праці — потрібен, щоб офіційно закріпити обов’язки за конкретною особою.
- зразок наказу про видачу спецодягу на підприємстві — коли роботи пов’язані зі шкідливими умовами або вимагають спецодягу та засобів захисту.
- зразок наказу про затвердження посадових інструкцій — щоб закріпити обов’язки з охорони праці в посадових інструкціях працівників.
- зразок колективного договору — якщо на підприємстві є профспілка або працівники ініціювали його укладення, до нього включають розділ про охорону праці.
Строки, штрафи, типові помилки
- Повторний інструктаж проводять не рідше: на роботах підвищеної небезпеки — раз на 3 місяці, для решти робіт — раз на 6 місяців.
- Вступний і первинний інструктажі — до початку роботи працівника, без них допуск заборонений.
- За порушення вимог охорони праці Держпраці накладає адміністративні штрафи; у разі нещасного випадку з тяжкими наслідками можлива кримінальна відповідальність — конкретні суми перевіряйте в актуальній редакції законодавства.
- Типова помилка: не розподілено функції з охорони праці наказом, але це не звільняє роботодавця від відповідальності за безпечні умови праці.
- Типова помилка: не проводять повторні інструктажі, вважаючи, що первинного достатньо.
- Типова помилка: не видають спецодяг, посилаючись на малий штат або короткий робочий день.
| Кількість працівників | Служба охорони праці | Відповідальна особа | Особливості |
|---|---|---|---|
| менше 20 | не створюється | керівник або інший підготовлений працівник за сумісництвом | можна залучити стороннього спеціаліста з охорони праці на договірних засадах |
| від 20 до 49 | не створюється | працівник (працівники) з відповідною підготовкою за сумісництвом | обов’язкове навчання відповідального з охорони праці |
| 50 і більше | створюється обов’язково (за Типовим положенням) | окрема служба | вимоги до документів і контролю суворіші |
Часті питання
Чи може ФОП не призначати відповідального за охорону праці, якщо в нього два працівники?
Ні, не може. ФОП-роботодавець має ті самі обов’язки з охорони праці, що й юридична особа. Призначити відповідального можна наказом, і це може бути сам ФОП.
Чи обов’язковий медогляд для офісних працівників?
За загальним правилом — ні, якщо робота не пов’язана зі шкідливими чи небезпечними умовами. Обов’язковим медогляд є тоді, коли цього вимагає закон: для визначених категорій працівників, робіт або факторів ризику.
Що робити, якщо працівник відмовляється проходити інструктаж?
Роботодавець не має права допускати такого працівника до роботи. Відмову фіксують актом, після чого працівника можуть відсторонити від роботи без збереження заробітної плати до проходження інструктажу.
Чи потрібен окремий журнал для кожного виду інструктажу?
Ні, журналів два: окремий — для вступного інструктажу і спільний — для всіх інструктажів на робочому місці (первинного, повторного, позапланового, цільового). Вступний інструктаж до журналу інструктажів на робочому місці не записують.
Чи треба проводити інструктаж для дистанційних працівників?
Так, вступний інструктаж проводять для всіх без винятку, зокрема дистанційно. Його можна провести у форматі відеозв’язку або надіслати працівнику інструкцію та отримати підтвердження про ознайомлення.
Які штрафи загрожують за нещасний випадок на виробництві через відсутність інструктажу?
Якщо нещасний випадок стався через відсутність інструктажу або засобів захисту, роботодавцю може загрожувати адміністративна, а в разі тяжких наслідків — кримінальна відповідальність. Точний розмір санкцій залежить від обставин і кваліфікації порушення, тому його варто уточнювати в актуальній редакції законодавства.
Джерела: Держпраці; Держпраці; Держпраці; Держпраці.
Матеріал має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Докладніше.