Вихідна допомога — це грошова виплата, яку роботодавець зобов’язаний надати працівникові у разі припинення трудового договору з окремих підстав. Вона не є зарплатою за відпрацьований час і не залежить від наявності дисциплінарних стягнень. Її головне призначення — частково компенсувати людині втрату доходу в період, коли вона змушена шукати нове місце роботи.
Закон чітко визначає, у яких випадках роботодавець має виплатити вихідну допомогу і який її мінімальний розмір. Якщо підстава звільнення не належить до переліку гарантованих законом випадків, виплата можлива лише за згодою сторін або за умовами колективного договору.
Коротко
- Вихідна допомога виплачується не при кожному звільненні, а лише у випадках, прямо передбачених законом або колективним договором.
- Мінімальний розмір, як правило, становить одну середню місячну заробітну плату, обчислену за останні два календарні місяці роботи.
- Працівник має отримати всю належну суму в день звільнення разом із заробітною платою та компенсацією за невикористану відпустку.
- Державним службовцям при звільненні через скорочення чи реорганізацію виплачують вихідну допомогу у розмірі двох середньомісячних заробітних плат (стаття 87 Закону «Про державну службу»).
- Якщо роботодавець не виплатив вихідну допомогу своєчасно, він несе фінансову відповідальність, а працівник може звернутися до суду.
Кому виплачують вихідну допомогу при звільненні
Право на вихідну допомогу виникає не лише при звільненні з ініціативи роботодавця, а й в інших випадках, прямо передбачених КЗпП та спеціальними законами. Ідеться про випадки, коли робота втрачається через об’єктивні обставини: реорганізацію, скорочення штату, неможливість продовжувати роботу за станом здоров’я.
Найпоширеніші підстави, за яких виникає право на виплату:
- ліквідація підприємства або скорочення чисельності чи штату працівників;
- призов або вступ на військову службу — лише у випадках, коли припинення трудового договору прямо допускається законом;
- відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом із підприємством;
- відмова від продовження роботи у зв’язку зі зміною істотних умов праці;
- поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;
- виявлена невідповідність працівника посаді через стан здоров’я або недостатню кваліфікацію;
- звільнення за власним бажанням через порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного чи трудового договору або через мобінг (статті 38 і 39 КЗпП).
Окрема категорія — державні службовці. Для них підстави і розміри вихідної допомоги визначено Законом України «Про державну службу», а не лише Кодексом законів про працю.
Скільки виплачують при скороченні штату
При скороченні штату мінімальний розмір вихідної допомоги становить одну середню місячну заробітну плату. Середній заробіток обчислюють відповідно до правил, визначених Законом України «Про оплату праці» та Порядком обчислення середньої заробітної плати.
Окремої гарантії збереження середнього заробітку на період пошуку роботи (наприклад, на два місяці після звільнення) КЗпП не встановлює, і продовжувати такі виплати через службу зайнятості закон не зобов’язує. При скороченні штату гарантований мінімум — одна середня місячна зарплата як вихідна допомога; більші суми можливі, лише якщо їх передбачено колективним чи трудовим договором або угодою сторін.
Коли виплачують вихідну допомогу
Вихідна допомога належить до сум, які роботодавець зобов’язаний виплатити працівникові в день звільнення. Це правило закріплено в статті 116 Кодексу законів про працю України і діє також у період воєнного стану. Закон лише дозволяє роботодавцю уникнути відповідальності за порушення строків оплати праці, якщо він доведе, що їх спричинили бойові дії чи інші обставини непереборної сили (стаття 10 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»), але виплатити належне він усе одно мусить.
Працівник не повинен писати окрему заяву чи нагадувати роботодавцеві про виплату. Нарахування вихідної допомоги відбувається автоматично на підставі наказу про звільнення працівника. Якщо в наказі правильно зазначено підставу звільнення, бухгалтерія зобов’язана включити вихідну допомогу до остаточного розрахунку.
Якщо працівник у день звільнення не працював (наприклад, перебував на лікарняному), розрахунок проводять не пізніше наступного дня після того, як він звернувся по виплату. Прострочення може дати право вимагати середній заробіток за час затримки розрахунку, але не більш як за шість місяців і за умов, визначених статтею 117 КЗпП.
Чи виплачують вихідну допомогу при звільненні за угодою сторін чи за власним бажанням
Загалом при звільненні за власним бажанням вихідна допомога не виплачується, оскільки в цьому випадку ініціатива припинення трудового договору належить працівникові. Людина свідомо обирає завершити трудові відносини, і закон не покладає на роботодавця обов’язку компенсувати їй втрату доходу. Виняток — звільнення за власним бажанням через те, що роботодавець порушує законодавство про працю, колективний чи трудовий договір, або через мобінг (статті 38 і 39 КЗпП): тоді вихідна допомога становить не менше тримісячного середнього заробітку.
При звільненні за угодою сторін ситуація інша. Формально закон не вимагає виплачувати вихідну допомогу, але сторони можуть домовитися про це самостійно. Якщо працівник і роботодавець підписують заяву на звільнення за згодою сторін і в ній або в додатковій угоді зафіксовано суму вихідної допомоги, роботодавець зобов’язаний її виплатити. Тому за угодою сторін працівникові варто обговорювати компенсаційну виплату ще до підписання документів.
Як порахувати суму вихідної допомоги
Для розрахунку беруть середню заробітну плату за останні два повні календарні місяці роботи, що передують місяцю звільнення. До розрахунку входять основна зарплата, доплати, надбавки, премії та інші виплати, передбачені системою оплати праці. Не враховуються разові виплати, які не є систематичними, і оплата за періоди відсутності на роботі.
Отриману середню зарплату множать на кількість місяців, передбачену законом або умовами звільнення. Наприклад, якщо середня зарплата становить 20 000 гривень і працівника звільняють за скороченням штату, вихідна допомога становитиме щонайменше 20 000 гривень. Для державного службовця при звільненні за скороченням виплачують вихідну допомогу у розмірі двох середньомісячних заробітних плат.
Порівняння виплат залежно від підстави звільнення:
| Підстава звільнення | Мінімальний розмір вихідної допомоги | Додаткові гарантії |
|---|---|---|
| Скорочення штату (звичайний працівник) | 1 середня місячна зарплата | Попередження не пізніше ніж за 2 місяці (стаття 49-2 КЗпП) |
| Ліквідація підприємства | 1 середня місячна зарплата | Попередження не пізніше ніж за 2 місяці (стаття 49-2 КЗпП) |
| Призов або вступ на військову службу (якщо місце роботи не зберігається) | 2 мінімальні заробітні плати | — |
| Відмова від переведення в іншу місцевість | 1 середня місячна зарплата | — |
| Зміна істотних умов праці | 1 середня місячна зарплата | — |
| Звільнення за власним бажанням через порушення роботодавцем законодавства про працю чи договору або мобінг (статті 38, 39 КЗпП) | 3 середні місячні зарплати (або більше за колективним договором) | — |
| Державна служба (скорочення) | 2 середньомісячні заробітні плати | Попередження не пізніше ніж за 30 календарних днів; розрахунок — протягом 7 днів з дня звільнення |
Що каже закон
Основні положення про вихідну допомогу містить Кодекс законів про працю України. Саме він визначає підстави, за яких роботодавець зобов’язаний виплатити вихідну допомогу, і встановлює її мінімальні розміри: як правило, середній місячний заробіток, а в окремих випадках — дві мінімальні заробітні плати чи тримісячний середній заробіток. Умови колективного договору чи індивідуального трудового договору можуть лише збільшувати цей розмір, але не зменшувати.
Правила обчислення середньої заробітної плати для таких виплат визначає Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100.
Для державних службовців розмір і порядок виплати вихідної допомоги деталізовано Законом України «Про державну службу». При звільненні через скорочення чи реорганізацію він передбачає вихідну допомогу у розмірі двох середньомісячних заробітних плат, попередження не пізніше ніж за 30 календарних днів і розрахунок протягом семи днів з дня звільнення.
Питання реєстрації безробітних і призначення допомоги по безробіттю регулює законодавство про зайнятість населення та загальнообов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття.
У період воєнного стану загальні норми про вихідну допомогу продовжують діяти, але з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
Покроково
-
Попередьте працівника про звільнення не пізніше ніж за два місяці до дати припинення трудового договору, якщо йдеться про скорочення штату чи ліквідацію підприємства. У випадку призову на військову службу попередження не вимагається.
-
Оформіть наказ про звільнення з правильно зазначеною підставою. Від цього залежить, чи має працівник право на вихідну допомогу. Під час підготовки наказу можна скористатися зразком наказу про звільнення працівника.
-
Нарахуйте вихідну допомогу в розмірі, встановленому законом або колективним договором. Суму фіксують у розрахунковому листі й включають до остаточного розрахунку.
-
Виплатіть усі належні суми в день звільнення: заробітну плату за відпрацьований час, компенсацію за невикористану відпустку та вихідну допомогу. Якщо працівник у день звільнення відсутній, розрахунок проводять наступного дня після його звернення.
-
Видайте документи: копію наказу про звільнення і письмове повідомлення про нараховані та виплачені суми (статті 47 і 116 КЗпП). На вимогу працівника внесіть запис про звільнення до трудової книжки, яка зберігається в нього.
Документи
- Зразок наказу про звільнення працівника — необхідний для оформлення припинення трудового договору з будь-якої підстави.
- Зразок заяви на звільнення за згодою сторін — може знадобитися, якщо сторони домовляються про вихідну допомогу добровільно.
- Зразок заяви на матеріальну допомогу від профспілки — якщо працівник одночасно звертається по додаткову підтримку через профспілкову організацію.
Строки, штрафи, типові помилки
- Строк виплати — день звільнення. Воєнний стан цей строк не скасовує, а звільнення від відповідальності через бойові дії не звільняє від обов’язку виплатити належне.
- За затримку розрахунку може нараховуватися середній заробіток за час затримки, але не більш як за шість місяців і з урахуванням умов статті 117 КЗпП.
- Типова помилка роботодавця — вважати, що вихідна допомога не нараховується, якщо працівник одразу знайшов нову роботу. Право на допомогу виникає за фактом звільнення, а не залежить від подальшого працевлаштування.
- Типова помилка працівника — писати заяву на звільнення за власним бажанням, коли фактично відбувається скорочення штату. У такому разі людина втрачає право на обов’язкову вихідну допомогу.
Часті питання
Чи виплачується вихідна допомога при звільненні за станом здоров’я?
Так, якщо працівник відмовляється від переведення на іншу, легшу роботу за станом здоров’я або якщо за медичним висновком взагалі не може продовжувати працювати. У такому разі роботодавець зобов’язаний виплатити щонайменше одну середню місячну зарплату.
Чи входить вихідна допомога до розрахунку середньої зарплати для майбутніх виплат?
Ні, вихідна допомога не включається до обчислення середньої заробітної плати для інших цілей, зокрема для розрахунку відпускних чи лікарняних. Вона належить до одноразових виплат, які не мають систематичного характеру.
Чи оподатковується вихідна допомога ПДФО та військовим збором?
Вихідна допомога включається до оподатковуваного доходу працівника, тому з неї утримують ПДФО та військовий збір за ставками, чинними на день виплати. Винятків для цієї виплати податкове законодавство не передбачає.
Що робити, якщо роботодавець відмовляється виплачувати вихідну допомогу?
Спершу зверніться до роботодавця з письмовою вимогою про виплату. Якщо відповіді немає або вона негативна, подайте скаргу до Держпраці або позов до суду. Для спорів про виплату сум, належних при звільненні, зокрема вихідної допомоги, КЗпП встановлює тримісячний строк з дня одержання письмового повідомлення про нараховані та виплачені суми (частина друга статті 233). Рішення Конституційного Суду від 11.12.2025 № 1-р/2025, яке зняло тримісячне обмеження для позовів про заробітну плату, цієї норми не стосується, тому зволікати не варто.
Чи має право на вихідну допомогу сумісник?
Так, сумісник має ті самі права, що й основний працівник, якщо звільнення відбувається з підстав, які передбачають виплату вихідної допомоги. Розрахунок суми проводиться виходячи з фактичної зарплати за сумісництвом, а не з повної ставки на основному місці роботи.
Чи можна отримати вихідну допомогу і допомогу по безробіттю одночасно?
Так, вихідна допомога не позбавляє права на реєстрацію в службі зайнятості та отримання допомоги по безробіттю. Умови та строки призначення допомоги по безробіттю варто уточнити в центрі зайнятості під час реєстрації.
Матеріал має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Докладніше.